Із проєкту Цивільного кодексу прибрали визначення “доброзвичайності” та переглянули норми про сім’ю – Хоменко

Розробники нового Цивільного кодексу України (законопроєкт № 15150) врахували частину зауважень правозахисників та ЛГБТІК+-спільноти під час підготовки документа до другого читання. Зокрема, вони відмовилися від законодавчого визначення “доброзвичайності” та привʼязки права людини на індивідуальність до цього поняття, переглянули визначення сім’ї й вилучили низку положень, які могли призвести до дискримінації. Крім того, у проєкті вперше передбачили згадку про зареєстровані партнерства, порядок оформлення та правові наслідки яких має визначати окремий закон.

Про це радник голови Верховної Ради та секретар робочої групи з розроблення нового Цивільного кодексу Михайло Хоменко розповів під час Форуму союзників та союзниць “БАМ!” у Києві, передає ZMINA.

Фото: Катерина Кіт-Садова. Джерело: Zaxid.net

За словами Хоменка, протягом шести місяців після ухвалення законопроєкту в першому читанні робоча група майже щодня доопрацьовувала документ. Зокрема, розробники зустрічалися з представниками ЛГБТІК+-спільноти, жіночих рухів, антикорупційних та інших громадських організацій.

“Ми врахували майже всі зауваження, які викликали спротив громадянського суспільства. У контексті нашої сьогоднішньої розмови можу вам сказати абсолютно відверто: усі ті норми, які мали натяк на дискримінацію, до другого читання були усунуті”, – запевнив Хоменко.

Однією з найдискусійніших норм законопроєкту стало визначення сім’ї, яке, на думку правозахисників, могло унеможливити визнання одностатевих пар сімʼями.

Хоменко розповів, що під час підготовки документа до другого читання розробники відмовилися від запропонованого визначення та повернулися до формулювання, яке міститься в статті 3 чинного Сімейного кодексу України. Ця стаття визначає сімʼю через спільне проживання, спільний побут і взаємні права та обовʼязки. Вона не обмежує поняття сімʼї лише кровним спорідненням або союзом чоловіка та жінки.

За словами радника, саме такий підхід дозволяє зберегти можливість судового визнання сімейних відносин між людьми однієї статі.

Ще однією зміною стала поява в доопрацьованому проєкті відсильної норми про зареєстровані партнерства. Хоменко пояснив, що розробники вперше передбачили згадку про цей інститут безпосередньо в проєкті Цивільного кодексу. 

“Тобто йдеться про те, що правовий режим зареєстрованого партнерства, юридичні наслідки вступу осіб у таке партнерство, порядок внесення актового запису та інші питання визначатиме окремий закон. Це, власне, результат компромісу, якого ми досягли під час спілкування з представниками ЛГБТІК+-спільноти. І, звісно ж, ідеться про визнання зареєстрованих партнерств, укладених за кордоном. Але наразі ми говоримо лише про визнання партнерств, зареєстрованих між іноземними громадянами. Тобто про сферу міжнародного приватного права”, – додав Хоменко.

Отже, запропоновані зміни ще не створюють механізму реєстрації партнерств для українських одностатевих пар.

Хоменко також розповів про перегляд положень, які викликали занепокоєння через можливість обмеження особистих прав людини. Зокрема, розробники відмовилися від привʼязки права людини на індивідуальність до поняття “доброзвичайність”. Крім того, вони вилучили визначення цього терміна, яке містила стаття 6 початкової редакції законопроєкту.

Раніше автори пропонували використовувати поняття “доброзвичайність” як заміну формулювання “моральні засади суспільства”. Однак, за словами посадовця, спроба закріпити таке оцінне поняття на рівні законодавчого визначення була помилкою.

“Потрібно визнавати свої помилки. Спроба розробників дати визначення оцінному поняттю була стратегічною, а не тактичною помилкою. Тим паче в першій книзі, яка має назву “Загальна частина”. Ідея визначати доброзвичайність як етичні стандарти поведінки була не найкращою. Тому поправками голови Верховної Ради цю норму вилучили”, – поділився представник Верховної Ради.

Водночас, як Хоменко уточнив в інтерв’ю Укрінформу, сам термін “доброзвичайність” не зникає із законопроєкту повністю: розробники зберігають його в окремих положеннях, де вважають необхідним. Зокрема, поняття зберегли в нормах про інтелектуальну власність, адже винаходи, корисні моделі та торговельні марки мають відповідати вимогам доброзвичайності.

Також робоча група переглянула норми щодо примирення подружжя під час розлучення та положення про стягнення аліментів. Можливість відкладати розлучення для примирення сторін пропонують залишити лише в окремих випадках – якщо подружжя має малолітню дитину або дитину з інвалідністю. Водночас у випадках домашнього насильства такі заходи застосовувати не повинні.

Розробники також відмовилися від положення, яке дозволяло одному з подружжя вимагати від іншого повернути дошлюбне прізвище.

Попри ці зміни, у доопрацьованому проєкті залишилось одне положення, яке сам Хоменко визнав потенційно дискримінаційним. Ідеться про юридичні наслідки зміни статі в документах одним з подружжя. Запропонована норма передбачає, що в такому разі шлюб втрачає чинність. Розробники повʼязують це положення зі статтею 51 Конституції України, яка визначає шлюб як союз жінки та чоловіка.

Водночас Хоменко визнав, що норма потребує подальшого обговорення, та висловив готовність розглянути інші юридичні рішення, які відповідатимуть Конституції.

Радник голови ВРУ також повідомив, що робоча група вже підготувала текст, який планує передати на розгляд парламентського Комітету з питань правової політики. За його прогнозом, оновлену редакцію законопроєкту мали оприлюднити протягом листопада.

Після цього громадські організації зможуть ознайомитися з документом і делегувати своїх представників для участі в його доопрацюванні на засіданнях профільного комітету. Хоменко запевнив, що обговорення відбуватиметься публічно, а представники громадянського суспільства матимуть можливість висловлювати зауваження до запропонованих норм.

Водночас парламент поки не ухвалював нового Цивільного кодексу в цілому. Верховна Рада підтримала законопроєкт № 15150 лише в першому читанні 28 квітня 2026 року.

Нагадаємо, що проєкт нового Цивільного кодексу спричинив значну критику через можливі обмеження прав ЛГБТІК+-людей, жінок, дітей, людей з інвалідністю, а також ризики для свободи слова й захисту приватності.

28 жовтня понад 40 громадських організацій і медіа, серед яких Центр прав людини ZMINA, закликали парламент не ухвалювати новий Цивільний кодекс у запропонованому форматі. Організації вважають, що повна заміна чинного кодексу може створити ризики для прав людини та правової визначеності. Натомість вони пропонують поступово оновлювати цивільне законодавство, залучаючи до цього незалежних експертів і громадськість.

Читайте також: Євроінтеграція без дискримінації: як депутати допрацьовують Цивільний кодекс і що заважає ухвалювати закони про права людини