Родини зниклих безвісти можуть скаржитися на бездіяльність слідчих: як правильно подати звернення
Родини зниклих безвісти та військовополонених можуть подавати письмові заяви, клопотання і скарги, якщо слідчі не виходять на зв’язок, не надають потрібної інформації або затягують розслідування. У Дніпропетровській області такі звернення допомагає опрацьовувати спеціалізований міжрегіональний центр з розшуку зниклих осіб, який передає їх керівникам відповідних слідчих підрозділів.
Про роботу Міжрегіонального спеціалізованого центру розповіла перша заступниця начальника головного управління Національної поліції та начальниця слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області Інна Власова, передає ZMINA.
Фото: НацполіціяПосадовиця наголошує, що звернення важливо подавати письмово – незалежно від того, як саме його назве родина: заявою, клопотанням чи скаргою. Це дає змогу зафіксувати дату подання та контролювати строки розгляду.
“Бажано подавати документи через канцелярію, щоб отримати відмітку про їх прийняття, дату та інформацію про те, хто їх отримав. Від цього починається відлік строку розгляду“, – пояснила перша заступниця начальника головного управління Національної поліції та начальниця слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області.
За словами Власової, письмові скарги на бездіяльність або неналежну комунікацію слідчих мають розглядати протягом 30 днів. Водночас клопотання в межах кримінального провадження розглядають упродовж трьох днів. Якщо слідчий відмовляє в його задоволенні, він має винести відповідну постанову.
“Не потрібно боятися, що документи будуть юридично неправильно або неграмотно оформлені. Родини не зобов’язані мати юридичну освіту. Вони хочуть отримати інформацію, на яку мають право як громадяни України“, – зазначила посадовиця.
Якщо слідчий не реагує на звернення, родина може поскаржитися його керівнику, а якщо і той не вживає заходів – керівнику слідчого управління. У разі затягування розслідування можна також звернутися до прокурора вищого рівня.
Власова запевнила, що родини можуть звертатися до них і зі скаргами на дії слідчих з інших областей, зокрема Луганської та Донецької. Працівники центру передають такі документи керівникам відповідних слідчих управлінь.
“Ми намагаємося знайти відповідь на кожне запитання, щоб родина не залишалася з проблемою наодинці. Якщо ми не будемо цього робити на регіональному рівні, то для чого тоді потрібні?“, – наголосила посадовиця.
Крім того, команда центру виїжджає на зустрічі з родинами в громади, якщо є відповідний запит від сімей, військових частин, громадських організацій або місцевої влади. Під час таких зустрічей фахівці пояснюють, як правильно оформити звернення, допомагають його скласти та передають документи відповідальним керівникам.
Нагадаємо, слідчі можуть використовувати біометричні закордонні паспорти та ID-картки для встановлення особи зниклих безвісти. У центрах є 3D-сканер, за допомогою якого слідчі зчитують відбитки пальців із біометричних паспортів. Якщо родичі не мають паспорта зниклої людини, слідчі можуть звернутися до Державної міграційної служби, щоб отримати дані, які вона залишила під час оформлення документа.