Девʼять експертних установ відмовили в проведенні експертиз у справі активіста Максима Шумакова – адвокатка

Дев’ять експертних установ відмовили в проведенні комплексної мистецтвознавчої та лінгвістичної експертизи у справі громадського активіста Максима Шумакова, якого обвинувачують у поширенні комуністичної символіки. Колишній голова осередку студентської профспілки “Пряма дія” у Львівському національному університеті пов’язує переслідування зі своєю громадською діяльністю, а його адвокатка вважає, що поширені ним матеріали не підпадають під дію 436-1 статті Кримінального кодексу.

Про це у коментарі ZMINA повідомила адвокатка Ольга Веретільник.

Адвокатка Ольга Веретільник. Фото: Центр прав людини ZMINA

За її словами, станом на сьогодні досудове розслідування завершено, стороні захисту розкрили всі матеріали кримінального провадження, а Максиму Шумакову вручили обвинувальний акт. Водночас захист працює над проведенням власної комплексної мистецтвознавчої і лінгвістичної експертизи дописів, через які Шумакову висунули обвинувачення.

“Ми переконані, що не можна єдиний цілісний твір розривати і оцінювати окремо: окремо зображення, окремо текст до нього, яке воно ілюструє. У нашому випадку в більшості кейсів йдеться про поширення статті, яка очевидно не дружня до радянсько-комуністичного режиму або нейтральна, але критикує нинішній російський режим. І кавером до цих текстів та відео були картинки із зображенням комуністичної символіки. Ми наполягаємо на тому, що поширені Шумаковим статті носили навчальний і просвітницький характер та не мали на меті пропаганду комунізму”, — зазначила адвокатка Ольга Веретільник.

Водночас вона повідомила, що дев’ять експертних установ, до яких сторона захисту звернулася із замовленням експертизи, відмовили в наданні послуг.

“Чотири експертні установи відмовили письмово, п’ять — в усному порядку. Ми зверталися і до державних, і до приватних установ. Дехто аргументував відмови тим, що не працює у кримінальному процесі”, – додала адвокатка. 

На її думку, важливим моментом є також те, що реальної судової практики у таких справах немає, адже зазвичай усі обвинувачені раніше визнавали провину та йшли на угоду зі слідством. І це, на переконання Веретільник, може впливати на експертів. 

“Напевно, їм ніколи не доводилося оцінювати справу у такому фокусі і комплексі, – коли людина очевидно не поширює комуністичну пропаганду, а її все одно за це карають“, — зазначає Ольга Веретільник.

Громадський активіст, колишній голова осередку студентської профспілки “Пряма дія” у Львівському національному університеті Максим Шумаков. Фото: Центр прав людини ZMINA

Також Веретільник повідомила, що буде повертати обвинувальний акт на доопрацювання слідству, бо в ньому немає складу злочину.

“Ми плануємо подавати клопотання про повернення обвинувального акта на підставі того, що він фактично не містить опису обставин справи, що свідчить про наявність складу злочину. Там викладені дуже загальні обставини про те, що в певні дати Максим Шумаков поширив дописи у соцмережі “Фейсбук”. Немає ні змісту цих дописів, ні пояснень, чому саме вони містять комуністичну символіку, і як це оцінює сторона обвинувачення — там цього всього немає“, – пояснила адвокатка.

Зі свого боку керівниця напряму захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Ана Море звернула увагу на те, що дане кримінальне переслідування може бути інструментом тиску на активіста. 

“З моменту обшуків у Максима, вилучення ноутбука (не лише в самого Максима, а й його сусіда), а також — ігнорування клопотань адвокатки, яка намагалася дізнатися, де перебуває вилучена техніка, ми у ZMINA наголошували на тому, що кримінальне переслідування може бути інструментом тиску на активіста”, – вважає Ана Море. 

За словами правозахисниці, згодом легальні процесуальні механізми й надалі використовувалися для тиску. Зокрема, вона вказала на затягування досудового розслідування та вручення підозри після запрошення до відділку нібито для повернення вилученої техніки. Нині ж, за її словами, одна за одною надходять відмови у проведенні експертизи. 

“Звісно, кожна установа може мати власні причини для такої відмови. Але коли їх вже дев’ять, ми не можемо не бачити в цьому системності“, – додає Ана Море. 

Вона також висловила сподівання, що в Україні є неупереджені експертні установи й захист зможе реалізувати своє право на представлення незалежної експертизи. Водночас, за висновками аналітичного дослідження ZMINA щодо тиску на антикорупційних діячів, особливу небезпеку для громадського сектору становить використання формально законних механізмів, зокрема кримінальних проваджень та обшуків, для тиску й стримування громадської діяльності.

“Зауважу, що активісти й активістки “Прямої дії”, лівої студентської організації, в якій раніше був і Максим, останніми роками зіштовхуються з системним тиском по всій Україні. Її учасників та учасниць шукають у вишах, спецслужбовці приходять до них додому, розпитують про них викладачів і батьків. Усе це — спроба створити охолоджувальний ефект. Ми щиро сподіваємося, що в країні, яка вже 12 років веде виснажливу боротьбу за виживання, протистоячи зовнішньому ворогу, країні-терористу Росії, спецслужбовці не витрачатимуть свої сили й ресурси на те, аби залякати молодь. Бо кримінальна справа проти Максима Шумакова поки що виглядає саме так”, – підсумовує правозахисниця.

Нагадаємо, ще у 2015 році правозахисники попереджали про небезпеку прийняття закону про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки у тому форматі, в якому він був написаний і врешті ухвалений. Зокрема, серед зауважень було те, що закон не надає вичерпного переліку символів, деякі положення потребують додаткового тлумачення, в ідеалі – разом з наведенням їх зображень. Ще одна засторога – засудження за цим законом відбуватиметься за фактом використання забороненої символіки, без огляду на те, чи мала людина чітко виражені злочинні цілі.