Під час жовтого рівня тривоги школи мають переривати навчання – освітня омбудсманка

Під час жовтого рівня повітряної тривоги школи мають переривати навчання, а роботодавці не можуть вимагати від учителів залишати безпечне місце та їхати до закладу освіти. Водночас, якщо шкільне укриття дозволяє, навчання можна продовжити вже в ньому.

Про це у фейсбуці заявила освітня омбудсманка Надія Лещик, пояснюючи, як заклади освіти мають працювати за новими правилами повітряної тривоги.

Фото: Filippo Mancini / NRC

За її словами, в освітян виникли запитання щодо постанови Кабінету Міністрів від 4 вересня 2026 року №1092 “Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу”.

Документ запроваджує два рівні загрози повітряного нападу. Червоний рівень оголошують у разі ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози. Жовтий рівень передбачений у разі загрози атаки безпілотників.

Постанова визначає, що під час жовтого рівня заклади освіти мають припиняти освітній процес, крім закладів, які мають облаштовані захисні споруди цивільного захисту.

Лещик наголосила, що це положення не означає, що під час жовтого рівня тривоги діти можуть залишатися в класах і продовжувати навчання. До закладів освіти та офісу освітнього омбудсмана вже надходять звернення від батьків, яких непокоїть постійне переривання навчання через повітряні тривоги.

За її поясненням, після оголошення як жовтого, так і червоного рівня тривоги школа має перервати освітній процес, а діти та працівники – перейти до укриття. Якщо умови дозволяють, навчання можна відновити вже в укритті.

Якщо укриття не може одночасно вмістити всіх учнів та працівників, школа має організувати навчання так, щоб кількість людей у будівлі не перевищувала місткості укриття.

Зокрема, заклад може перейти на змішаний формат: у певні дні частина дітей навчатиметься очно, а решта – дистанційно, після чого вони мінятимуться. Інший варіант – організувати навчання у зміни. Також школа може залишити очне навчання, наприклад, для учнів початкових і п’ятих класів, а решту дітей перевести на дистанційний формат.

Лещик зазначила, що можливих моделей декілька, а директор школи разом із педагогами має обрати ту, яка відповідає можливостям конкретного закладу та його укриття.

Окремо омбудсманка звернула увагу на ситуації, коли жовтий рівень повітряної тривоги оголошують ще до того, як учителі прибули на роботу. Посадовиця підкреслила, що адміністрація закладу не має змушувати працівників їхати до школи під час тривоги.

Роботодавець не може вимагати, щоб працівник залишав безпечне місце, де він має перебувати під час повітряної тривоги, оскільки дорога до роботи в цей час може загрожувати його життю та здоров’ю. Лещик також зауважила, що жовтий рівень загрози нерідко переходить у червоний.

Щодо дітей, то батькам, за словами омбудсманки, потрібно враховувати актуальну безпекову ситуацію. Зокрема, перед тим як відправляти дитину до школи, варто з’ясувати, чи змогли педагоги дістатися до закладу та чи зможе школа прийняти дитину в укритті. Через постійні зміни безпекової ситуації ці питання інколи доведеться вирішувати щодня.

Лещик також звернула увагу на небезпеку дороги до школи. У деяких областях через тривалі та часті повітряні тривоги учнів і педагогів сигнал може застати просто в дорозі. Особливий ризик становить перевезення дітей шкільними автобусами.

Омбудсманка запропонувала громадам орієнтуватися на досвід міст, розташованих поблизу зони бойових дій. Під час відряджень до Дніпра та Запоріжжя вона бачила мобільні укриття, які встановлюють на зупинках громадського транспорту та в інших місцях скупчення людей.

На її думку, громадам, де останнім часом зросли безпекові ризики, також варто продумати безпечні маршрути до шкіл і можливість встановлення таких укриттів.

Крім того, Офіс президента ініціював проєкт “Безпечний маршрут школяра”. У його межах планують встановити 840 мобільних укриттів на шляхах до шкіл у прифронтових регіонах.

Водночас Лещик звернула увагу на проблеми, які можуть виникати з такими спорудами. Мобільні укриття коштують дорого, а в деяких містах люди використовували їх як вбиральні, через що споруди доводилося закривати.

На її думку, такі укриття не мають перебувати на балансі окремих закладів освіти. За їхнє утримання та стан повинна відповідати громада.

Наразі освітня омбудсманка очікує додаткових роз’яснень від Міністерства освіти і науки щодо застосування нових правил. 

Нагадаємо, що напередодні нового навчального року Надія Лещик закликала школи відмовитися від масових урочистих лінійок через загрозу російських обстрілів. Вона наголошувала, що в разі повітряної тривоги швидко перевести в укриття велику кількість дітей, які перебувають на відкритій території, може бути складно. Також Лещик радила школам перевірити готовність укриттів і провести для учнів інструктажі з безпеки.

Станом на серпень укриття облаштували в 11 375 українських школах, завдяки чому ними можуть скористатися близько 80% дітей. Ще у 113 шкільних укриттях тривали будівництво та ремонт. Через різні безпекові умови школи цього навчального року працюють у різних форматах: 8424 – очно, 1306 – дистанційно, ще 2211 – у змішаному форматі.

Крім того, в Україні працюють понад 100 підземних шкіл, найбільше таких об’єктів зводять у прифронтових регіонах. Ще 131 підземну школу будують, на це держава спрямувала 6 мільярдів гривень. За даними Міністерства освіти і науки, різними видами укриттів нині можуть скористатися 82% школярів.

Окремо в прифронтових регіонах планують реалізувати ініціативу “Безпечний маршрут школяра” Вона передбачає встановлення 840 мобільних укриттів у 49 прифронтових громадах. Їх мають розміщувати на маршрутах дітей до шкіл у населених пунктах, де попри регулярні російські атаки зберігають очне або змішане навчання.