Журналіст Gazeta Wyborcza потрапив на з’їзд польських “Громадських патрулів”: там називали Україну “ворогом” і поширювали ксенофобні заяви
Журналіст польської Gazeta Wyborcza Рафал Гурський зареєструвався як звичайний член “Громадських патрулів” – польського руху, учасники якого заявляють, що стежать за “безпекою на вулицях”, але водночас поширюють ксенофобні погляди. Так він потрапив на перший загальнонаціональний з’їзд організації, де почув, зокрема, антиукраїнські висловлювання, конспірологічні твердження та розмови про іноземців як про загрозу.
Про цей досвід Гурський розповів у своєму матеріалі.
Фото: Krzysztof Zatycki / Agencja Wyborcza.plЗа словами журналіста, “Громадські патрулі” виникли у 2024 році й відтоді неодноразово опинялися в центрі скандалів. Зокрема, учасники руху напали на гуртожиток і побили кількох його мешканців. Причиною нападу нібито стало те, що там жили іноземці.
Зараз організація стверджує, що її учасники провели вже близько двох тисяч патрулювань у різних містах Польщі. Рух також створив мережу координаторів по всій країні.
Щоб потрапити всередину організації, Гурський заповнив реєстраційну форму в застосунку “Громадських патрулів” і почав сплачувати членський внесок – 10 злотих на місяць. Так він отримав статус звичайного учасника руху та посвідчення з номером 1662/2026.
У перші вихідні вересня “Громадські патрулі” провели свій перший загальнонаціональний з’їзд і загальні збори. Гурський зміг узяти в них участь як рядовий член організації.
Захід організували на території кемпінгу. Там журналіст приєднався до однієї з компаній учасників і почав слухати їхні розмови.
Один із чоловіків, якого Гурський називає Павлом, заявив, що поляки, на його думку, не мають дозволяти людям із “чужим акцентом” вільно пересуватися їхньою територією. Коли журналіст запитав, кого учасники руху вважають своїми ворогами, чоловік назвав прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, колишнього прем’єра Матеуша Моравецького, Європейський Союз та Україну.
Інший учасник, якого журналіст називає Мареком, найнегативніше висловлювався про українців. Він назвав їх найгіршими серед іноземців, звинуватив у невдячності та незнанні польської мови. За його словами, деякі українці живуть у Польщі вже чотири роки, але досі не говорять польською.
Водночас чоловік запевняв, що не виступає за повне вигнання українців із країни. Натомість він вважає, що вони мають поводитися в Польщі як “гості” й дотримуватися правил, яких, на його думку, повинні дотримуватися гості.
Гурський також поспілкувався з почесним членом організації на ім’я Гжегож. Той переказав журналісту конспірологічну історію, яку нібито почув від знайомого таксиста. За його твердженням, таксист щотижня возить українців до лісу, де вони вночі начебто проводять таємні зустрічі та “змовляються проти Польщі”.
Українці виявилися не єдиною групою іноземців, яку учасники “Громадських патрулів” обговорювали в негативному контексті. Частина присутніх також скаржилася на громадян Колумбії. Вони розповідали про випадки, коли колумбійці нібито голосно слухали музику та вживали алкоголь, а поліція, за словами учасників руху, нічого не могла із цим зробити.
Гурському вдалося залишатися на заході доти, доки один з учасників “Громадських патрулів”, який відповідав за контакти організації з медіа, не впізнав у ньому журналіста. Після цього представники руху попросили Гурського залишити з’їзд.
Нагадаємо, що останнім часом у Польщі фіксували й інші випадки агресії та мови ворожнечі щодо українців. У лютому 2026 року двоє чоловіків напали з мачете на громадян України. За даними польської прокуратури, напад стався через національність потерпілих. Обидва підозрювані визнали провину, а суд узяв їх під варту. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.
Це був не перший такий випадок. Наприкінці 2025 року в польському Радомі група людей побила громадянина України. Нападники вигукували образи, пов’язані з його національністю. Чоловік дістав тяжкі травми та потрапив до лікарні. Польські правоохоронці розглядали національну ненависть як мотив нападу.
У липні 2026 року поліція польського міста Бельсько-Бяла також почала розслідувати напад на групу українських дітей в автобусі. Дорослий чоловік ображав 12–13-річних українських дівчат, погрожував їм та заявляв, що вони мають повернутися до України. Про інцидент стало відомо після того, як відео з автобуса поширили в соцмережах.
Ще про один інцидент у Польщі повідомила українська журналістка Раміна Есхакзай, яка під час проходження паспортного контролю після запізнення потяга зіткнулася з ксенофобією та образами на етнічному ґрунті. Після цього правозахисники наголосили, що ксенофобні висловлювання, навіть якщо їх сприймають як емоційну реакцію чи звичайну сварку, посилюють упередження та сприяють нормалізації дискримінації.
Водночас відносини між українським і польським суспільствами останніми роками ускладнювали й політичні та історичні суперечки. За опитуванням КМІС, оприлюдненим у червні 2026 року, ставлення українців до поляків після початку повномасштабного вторгнення Росії суттєво покращилося, однак у 2024–2025 роках дещо погіршилося. Соціологи пов’язували це, зокрема, з блокуванням польсько-українського кордону та використанням антиукраїнської риторики під час президентської кампанії в Польщі. Попри це, ставлення українців до поляків залишалося на рівні, який дослідники характеризували як толерантний.
