Померла одна з лідерок феміністичного руху США Глорія Стайнем

У віці 92 років померла американська журналістка, письменниця та феміністична активістка Глорія Стайнем, яка стала однією з ключових постатей руху за права жінок у США. Вона десятиліттями виступала за репродуктивні права, рівну оплату праці та рівні права для жінок, підтримувала легалізацію одностатевих шлюбів, а також боролася проти смертної кари та жіночого генітального каліцтва.

Про це повідомляє BBC. 

Фото: Mettie Ostrowski / Joint Venture

Активістка померла у своєму будинку в Нью-Йорку в оточенні близьких людей. Їй було 92 роки.

Глорія Стайнем народилася 25 березня 1934 року в Толідо, штат Огайо. Її дитинство було складним, а регулярно відвідувати школу вона почала лише у 12 років.

Після закінчення університету наприкінці 1950-х років Стайнем отримала дослідницьку стипендію та вирушила до Індії, де провела два роки. Там вона, зокрема, допомагала жінкам із сільських громад організовувати ненасильницькі протести проти політики уряду. Цей досвід пробудив її інтерес до громадського активізму на місцевому рівні.

На початку 1960-х Стайнем переїхала до Нью-Йорка та почала працювати незалежною журналісткою. Широку увагу їй принесло журналістське розслідування про умови праці жінок, які працювали офіціантками Playboy Bunny.

Згодом Стайнем стала колумністкою New York Magazine, а в 1972 році співзаснувала журнал Ms. Він став одним із перших видань, які системно писали про проблеми та права жінок, виходячи далеко за межі традиційних для жіночої преси тем про домашнє господарство та красу.

Понад пів століття тому Стайнем також стала співзасновницею Womenʼs Action Alliance – організації, яка боролася із сексизмом.

Фото: AP Photo

У 1970-х роках активістка стала одним із найпомітніших голосів американського руху за репродуктивні права жінок. Ця тема мала для неї й особисте значення: у 22 роки Стайнем зробила в Лондоні аборт, який на той час був незаконним. 

Згодом вона підтримала рішення Верховного Суду США 1973 року у справі Roe v. Wade, яке закріпило конституційне право на аборт. Майже через пів століття Стайнем стала свідкою того, як Верховний Суд скасував це рішення.

Протягом життя вона виступала не лише за репродуктивні права, а й за рівноправність жінок та чоловіків і однакову оплату праці. Стайнем також підтримувала легалізацію одностатевих шлюбів, протестувала проти смертної кари та виступала за викорінення практики жіночого генітального каліцтва.

Упродовж багатьох років Стайнем принципово не одружувалася. Однак у 2000 році вона взяла шлюб із підприємцем та екологічним активістом південноафриканського походження Девідом Бейлом, батьком актора Крістіана Бейла. Через три роки її чоловік помер від лімфоми головного мозку.

У 2013 році тодішній президент США Барак Обама нагородив Стайнем президентською медаллю Свободи – найвищою цивільною нагородою Сполучених Штатів.

У фонді Стайнем наголосили, що вона продовжувала працювати заради рівності до кінця життя. Там зазначили, що однією з її головних рис було вміння слухати людей і давати їм відчути, що їх бачать і чують. Представники фонду також вважають, що своїми словами, вчинками та власним прикладом Стайнем допомагала людям не боятися бути собою. Вони описали її як незалежну, допитливу людину з гарним почуттям гумору.

Останні роки життя Стайнем продовжувала писати та підтримувати спільноту. У своєму будинку вона приймала гостей на зустрічах, які називала Talking Circles – “колами розмов”. У фонді повідомили, що цю традицію продовжать після її смерті.

Активістка також хотіла, щоб її будинок надалі слугував простором для рухів за соціальну справедливість. Крім того, готують до публікації її книжку An Unexpected Life. У фонді назвали ці ініціативи частиною спадщини Стайнем, яка, за її задумом, має впливати й на наступні покоління.

Після повідомлення про смерть активістки письменниці та представниці феміністичного руху почали публікувати слова пам’яті та вдячності. Деякі з них зазначали, що Стайнем змінила їхнє життя.

Нагадаємо, що раніше ZMINA згадувала Глорію Стайнем серед відомих діячок, які зробили значний внесок у розвиток руху за права жінок. Вона стала однією з ключових постатей другої хвилі фемінізму у США та десятиліттями виступала, зокрема за репродуктивні права.