Україна відреагувала на сім повідомлень Ради Європи про загрози та перешкоджання роботі журналістів
Українська влада відреагувала на сім сповіщень Платформи Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів, які стосувалися погроз працівникам медіа, перешкоджання їхній роботі та російських атак на редакції. Частину звернень міжнародні організації подали через дії всередині України, інші – через удари Росії по журналістах і медійній інфраструктурі.
Про це йдеться на сайті Платформи Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів.

Звернення подавали Комітет захисту журналістів (CPJ), Міжнародний інститут преси (IPI), Міжнародна федерація журналістів (IFJ), Європейська федерація журналістів (EFJ), міжнародна правозахисна організація Article 19, Європейська мовна спілка (EBU), фонд “Справедливість для журналістів” (JFJ) та Міжнародна організація із захисту свободи слова IFEX.
Перше сповіщення стосувалося погроз журналісту Kyiv Independent Джареду Гоєтту та бразильському кореспонденту SBT Сержіо Утші. За даними платформи, командир роти Advanced Company Леандерсон Пауліно погрожував їм після публікації розслідування про добровольця, який, імовірно, помер унаслідок побиття.

Після цього командування Міжнародного легіону в складі Головного управління розвідки розпочало внутрішню перевірку. Постійне представництво України при Раді Європи повідомило, що з особовим складом також провели профілактичну роботу та нагадали про відповідальність за публікації, які можуть сприйматися як погрози або тиск.
Друге сповіщення стосувалося редакції газети “Межівський меридіан” у прифронтовій Межовій на Дніпропетровщині. 29 березня російська керована авіабомба зруйнувала будівлю редакції.

Третє звернення міжнародні організації подали через російські атаки 5 та 6 липня, які пошкодили приміщення кількох українських медіа в Києві та Краматорську.
У Києві внаслідок удару постраждав офіс 5 каналу. Російська атака пошкодила студію, частину знімального обладнання та робочі місця журналістів. Через технічні пошкодження команда не могла швидко відновити телевізійне мовлення й тимчасово продовжила роботу в ютубі, а згодом почала мовити зі студії Hromadske.

У Краматорську російський авіаудар пошкодив будівлю, де розташовувалися редакції “Новин Краматорська”, “Новин Краматорського району” та газети “Привіт”. Вибухова хвиля пошкодила вікна, фасад, сходи та двері на поверх, де працювали журналісти. Через масштаби руйнувань працівники спочатку навіть не могли потрапити до редакцій, щоб оцінити збитки.
У відповіді українська сторона наголосила, що за ці атаки відповідає Росія.
Четверте сповіщення стосувалося офісів Суспільного в Одесі. 28 березня російський безпілотник влучив в одну з будівель мовника. Вона зазнала таких руйнувань, що відновити її неможливо. В інших приміщеннях вибило вікна. Працівники не постраждали.

Пʼяте сповіщення стосувалось атаки на знімальну групу “Суспільне Дніпро” 17 березня в селищі Демурине на Дніпропетровщині, приблизно за 13 кілометрів від лінії фронту.
Журналіст Роман Михальчук та оператор Даниїл Ніколаєнко приїхали туди знімати матеріал про життя місцевих жителів. Після завершення роботи вони сіли в автомобіль і проїхали близько десяти метрів, коли детектор дронів перехопив зображення з російського FPV.
Команда швидко сховала автомобіль під деревом, а журналісти вибігли з машини та сховалися між деревом і пошкодженим парканом. Безпілотник кружляв над ними близько п’яти хвилин, після чого неподалік пролунав вибух.

Михальчук розповів, що село майже спорожніло, поруч не було інших машин, а журналісти були в бронежилетах з написом PRESS. На його думку, оператор російського FPV бачив, що атакує саме працівників медіа.
У відповіді Постійне представництво України при Раді Європи наголосило, що Росія порушує закони та звичаї війни. Українська сторона також звернула увагу на небезпечну тенденцію: російські військові дедалі частіше використовують дрони для цілеспрямованих атак на журналістів, зокрема за межами безпосередньої лінії фронту. На думку представництва, це може свідчити про системні спроби перешкоджати незалежній журналістиці через ураження працівників медіа та знищення редакційної інфраструктури.
Шосте сповіщення стосувалося перешкоджання роботі знімальної групи Центру журналістських розслідувань “Сила правди” 28 травня поблизу Володимира на Волині.
За даними редакції, журналістка Наталка Коваль та відеографка Анна Присяжна приїхали по коментар до бізнесмена і депутата Володимирської міської ради від “Слуги народу” Миколи Юнака. Журналісти хотіли запитати його про ймовірний конфлікт між агропідприємством “Західний Буг”, яке належить Юнаку, та власниками земельних паїв, які нібито не отримали орендної плати.
Працівники охорони пропустили журналістів на територію підприємства, а уповноважена людина вже почала відповідати на їхні запитання перед камерою. Після цього Юнак вибіг з офісу, звинуватив знімальну групу в незаконному проникненні та шпигунстві й викликав поліцію.
За версією редакції, коли правоохоронці вже прибули та брали пояснення в журналістів, Юнак вихопив телефон у Наталки Коваль і кинув його всередину офісу. Він також нібито не виконав вимогу поліцейського повернути пристрій.
Журналісти звернулися до поліції із заявою про перешкоджання законній професійній діяльності. Постійне представництво України при Раді Європи повідомило, що Володимирський районний відділ поліції розслідує цей випадок у межах кримінального провадження.
Українська сторона наголосила, що тиск на журналістів, перешкоджання їхній законній роботі та порушення їхніх прав є неприпустимими. У представництві зазначили, що правоохоронці мають встановити всі обставини таких випадків і за наявності підстав притягнути винних до відповідальності.
Сьоме сповіщення стосувалося російського комбінованого удару по Києву 24 травня. Внаслідок атаки пошкоджень зазнали офіси українських та міжнародних медіа.
Вибухова хвиля вибила вікна та пошкодила стелю в київському офісі Deutsche Welle. Постраждала також студія німецького суспільного мовника ARD – там пошкодило віконні рами, обладнання та приміщення.
Фото: Evhenii CherlinkoУ редакції “Реальної газети” після удару не залишилося цілих вікон. Пошкодження також отримали офіси інформаційного агентства УНІАН, медіа “Шелтер” і “Ґрати”. У “Шелтері” вибило вікна та частково обвалилася стеля. Офіс “Ґрат” постраждав менше: вікна та аудіостудія залишилися неушкодженими.
Працівники медіа під час цієї атаки не постраждали.
Фото: “Реальна газета”Окремо Платформа Ради Європи зафіксувала ще три випадки пошкодження редакцій у липні, на які станом на 25 серпня відповіді не було.
17 липня російські війська атакували Суми п’ятьма керованими авіабомбами. Одна з них, за даними виконавчої директорки Kordon.Media Альони Яциної, вибухнула приблизно за 100 метрів від офісу та студії редакції.
Вибухова хвиля вибила одне вікно, пошкодила кріплення іншого, а також двері до офісу й студії. Усередині приміщення зі стін посипалася штукатурка та попадали речі. Основне обладнання редакції вціліло, незначних пошкоджень зазнав лише принтер.
Фото: Альона ЯцинаЯцина зазначила, що редакція поки самостійно покриває витрати на ремонт із власного фонду. Однак через постійні обстріли та дедалі більшу кількість пошкоджень ці ресурси швидко вичерпуються.
21 липня російська атака пошкодила офіс онлайн-медіа Inform.zp.ua в Запоріжжі.
За словами головного редактора Еріка Бринзи, російські війська застосували три керовані авіабомби. Одна впала біля житлової багатоповерхівки, ще дві влучили в складські приміщення приблизно за 300 метрів від редакції.
Фото: Ерік БринзаВибухова хвиля пошкодила офіс: вибила захисні решітки на вікнах, а в деяких кімнатах обвалилася частина стелі. Усі працівники залишилися живими та не зазнали фізичних травм, однак пережили сильний стрес. Поблизу редакції журналісти також знайшли численні уламки авіабомби.
Це вже не перше пошкодження офісу Inform.zp.ua через російську атаку. У березні 2025 року вибухова хвиля після удару безпілотника також пошкодила приміщення редакції.
Крім того, 23 липня російський удар пошкодив дах, стелю, меблі та компʼютерну техніку в офісі місцевої газети “Білопільщина” в Білопіллі на Сумщині.
Фото: Наталія КалініченкоГоловна редакторка газети Наталія Калініченко розповіла, що більша частина команди ще 2025 року переїхала з Білопілля до Сум через погіршення безпекової ситуації поблизу російського кордону.
На момент удару в Білопіллі залишався лише один працівник редакції. Він приймав оголошення та рекламу від місцевих жителів, а також працював над матеріалами безпосередньо в місті. Незадовго до атаки працівник вийшов з офісу, тому не постраждав.