Чому українці в окупації беруть російські паспорти?

Коли на підконтрольній Україні території хтось дізнається, що людина з окупації має російський паспорт, першою реакцією часто буває осуд: “зрадник” чи “зрадниця”, “приїхали сюди шпигувати” тощо. Але за цим “вибором” стоїть не лояльність до держави-агресора, а системна, ретельно вибудувана машина примусу – юридичного, економічного і фізичного.

Росія понад десять років відпрацьовувала на окупованих територіях України технологію, яка робить життя без “російського громадянства” практично неможливим: без нього не лікують, не видають шкільний атестат, не платять пенсію і не беруть на офіційну роботу.

ZMINA поспілкувалася з дівчиною, яка виїхала з окупованого Донецька, а також зібрала пояснення правозахисників – щоб показати, чому “взяти паспорт” в окупації – не дорівнює зрадити Україну.

“З паспортом легше вижити в окупації, ніж без. Якщо немає підтримки родичів або ще когось, це взагалі неможливо”, – розповідає 19-річна Софія (імʼя змінено з міркувань безпеки), яка виїхала з тимчасово окупованого Донецька.

Російський паспорт вона отримала не тому, що хотіла стати громадянкою Росії. Документ був потрібен їй, щоб отримати атестат після закінчення школи, а згодом – виїхати з окупації.

“В школі нам висунули умову: спочатку отримаєте російський паспорт, тільки потім віддамо атестат. Без паспорта не буде атестата, а мені потрібен був цей документ, щоб виїхати й вступити в український університет”, – ділиться Софія.

Вже на підконтрольній уряду України території дівчина змогла перевести бали за деякі предмети з російського атестата в український. Предмети, яких не було в освітній програмі тимчасово окупованого Донецька – українську мову та історію – здала екстерном. 

Проте, примусова паспортизація застосовується не лише в освіті.

“Щоб отримати медичну допомогу після 2022 року, треба було зробити медичний поліс, але без російського паспорта він був недійсний. Виїхати можна тільки маючи російський паспорт, бо з паспортом “ДНР”і тебе просто не пропустять, він фактично недійсний”, – розповідає Софія.

Хронологія: як Росія паспортизувала українців з 2014 року

Примусова паспортизація не з’явилася раптово у 2022 році – це давня й послідовна практика, яку Кремль удосконалював роками.

2014 рік, Крим. Після незаконної анексії півострова 18 березня 2014 року Росія оголосила громадянами РФ усіх, хто на той момент проживав у Криму та Севастополі.

Відмовитися можна було лише письмово протягом одного місяця – але ті, хто це зробив, одразу зіткнулися з проблемами при працевлаштуванні, реєстрації місця проживання і втратили доступ до безоплатної медицини, розповідає постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко.

Ольга Куришко, Постійна Представниця Президента України в АР Крим

2015–2019 роки, Донецька та Луганська області. Спершу окупаційна адміністрація видавала не російські паспорти, а власні документи зразка так званих ДНР і ЛНР. З червня 2019 року для мешканців цих територій запрацював спрощений порядок отримання вже безпосередньо російських паспортів.

Липень 2020 року. За словами тодішнього віцепрем’єра України Олексія Резнікова на окупованих територіях Донеччини та Луганщини видали 200 тисяч російських паспортів.

Листопад 2020 року. Україна подала до Міжнародного кримінального суду інформаційне подання на російських посадовців за примусову паспортизацію жителів тимчасово окупованого Криму. 

Тоді в Офісі генпрокурора наголосили, що Україна не буде переслідувати своїх громадян на окупованих територіях, які отримали російські паспорти, адже російське громадянство їм примусово нав’язали.

15 грудня 2020 року. За даними правозахисників, на окупованих територіях України видали 583 143 паспорти так званої ЛНР та 671 631 паспорт так званої ДНР. 

Водночас жителі окупованих територій отримали майже 442 тисячі російських паспортів: 168 381 паспорт РФ на Луганщині та 273 461 паспорт РФ на Донеччині.

Зі збільшенням тимчасово окупованих територій після повномасштабного вторгнення збільшилися і масштаби примусової паспортизації.

Липень 2022 року. Путін підписав указ про спрощений порядок отримання громадянства РФ для всіх громадян України – фактично поширивши раніше “регіональну” практику на всю країну. У відповідь МЗС України заявило, що така паспортизація є юридично нікчемною і не матиме жодних наслідків для українських громадян.

Квітень 2023 року. Путін видав указ, згідно з яким жителі новоокупованих на той час територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей мають два варіанти залишитися вдома: добровільно прийняти російське громадянство або оформити посвідку на постійне проживання за спрощеною процедурою. 

Тим, хто не зробив жодного з двох кроків, погрожували статусом “іноземця” і депортацією – попри те, що міжнародне право прямо забороняє примусово переселяти чи депортувати цивільне населення з окупованої території.

Грудень 2024 року. Документи так званих ДНР та ЛНР, які окупанти примусово видавали українцям ще з 2014 року, стали недійсними.

Фото з окупаційних джерел

Січень 2025 року. Людей, які на окупованій території не мають російського паспорта вважають “іноземцями” – їм наказали до кінця квітня 2025 року “узаконити” своє перебування або виїхати.

Грудень 2025 року. Попри те, що ще з 2014 року РФ визнає житло на ТОТ “безхазяйним” і відбирає – у грудні 2025 року російська влада на рівні федерального закону закріпила цей механізм, зокрема він стосувався тих українців, хто не мав російського паспорта.

У березні 2025 року в МВС РФ заявили, що на ТОТ України було видано 3,5 млн російських паспортів. Проте це не показник підтримки – це показник того, наскільки ефективно працює система примусу.

Чому люди насправді беруть російський паспорт

Причини можуть бути різними, але їх об’єднує одне: паспорт часто потрібен не через бажання отримати російське громадянство, а через необхідність забезпечити базові потреби, а іноді – зберегти власне життя.

Медицина. Безоплатна медична допомога, зокрема невідкладна, надається лише за наявності обов’язкового медичного страхування, яке неможливо оформити без російського паспорта.

Освіта. Отримання шкільного атестата, який визнають на окупованій території, прямо прив’язане до наявності паспорта – інакше дитина не може завершити навчання чи вступити до навчального закладу. Водночас атестат може знадобитися і після виїзду на підконтрольну Україні територію – зокрема для підтвердження освіти та спрощення оформлення українських документів.

Пенсії та соціальні виплати. З 2023 року пенсії й допомоги на ТОТ виплачують виключно за російським законодавством, яке вимагає паспорта РФ.

Робота. Роботодавців зобов’язують реєструвати працівників у російському правовому полі, інакше їм загрожують штрафи – тож офіційне працевлаштування без паспорта здебільшого недоступне.

Майно. Нерухомість і земля людей, які не оформили російське громадянство, можуть визнати “безхазяйним” і вилучити.

Загроза депортації та розлучення з дітьми. Людей без паспорта офіційно прирівнюють до “іноземців”, яким погрожують видворенням. Окрема, найжорстокіша форма тиску – погрози позбавити батьківських прав і вилучити дітей із сімей, які відмовляються від російського громадянства.

Пряме фізичне залякування. Правозахисники фіксують випадки побиття, обшуків і затримань людей за проукраїнську позицію та відмову оформлювати паспорт РФ.

За словами Софії, в окупації досі є люди, які не брали російські паспорти – це здебільшого люди старшого віку. Проте РФ старається максимально дотиснути таких громадян.

“Такі люди до останнього відмовляються брати російський паспорт, поки до них не застосують примус, наприклад – звільнять з роботи. А влаштуватися на нову роботу без російського паспорта неможливо. Також вони не можуть піти до лікаря і вимушені лікуватися вдома”, – пояснює Софія.

Дівчина наголосила, що не брати російський паспорт в окупації – дуже ризиковано, адже силовики регулярно влаштовують обшуки.

“Військові або поліціянти приходять нібито “з якимись питаннями”, але в результаті вони просто обшукують квартиру. Якщо дізнаються, що в людини немає російського паспорта, але є український ще з 2014 року – для них це вже підстава для репресій”, – говорить Софія.

Зокрема відомі випадки, коли на тимчасово окупованих територіях Херсонщини та Запорізької області за відмову отримання російського паспорта окупанти вбивали цивільних.

Що радять правозахисники

Головне, що варто розуміти на підконтрольній території: отримання нав’язаного російського паспорта юридично ніяк не впливає на українське громадянство.

Україна не визнає документів, виданих окупаційною владою, а тому процедури “відмови” від такого паспорта не існує – немає від чого офіційно відмовлятися. Юридично людина продовжує залишатися громадянином України.

Офіс уповноваженого Верховної Ради України з прав людини неодноразово наголошував, що примусова паспортизація – це грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права, а не прояв волі населення. Постраждалі від цієї практики – не співучасники злочину, а його жертви.

Якщо ви чи ваші близькі стикнулися з примусовою паспортизацією в окупації або вже отримали нав’язаний паспорт РФ, правозахисники рекомендують:

Фіксувати обставини примусу – форму тиску (погрози, залякування, відмову в послугах), дату, місце, причетних осіб, якщо це можливо зробити безпечно.

Повідомити про факт примусової паспортизації правоохоронні органи України або Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини – це не загрожує людині відповідальністю, а документує злочин окупанта. Звернутися можна:

• поштою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
• на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua;
• за телефонами: 0 800 501 720, 044 299 74 08. У зверненні варто вказати ПІБ, дату народження, місце проживання, обставини отримання паспорта (тиск, погрози, залякування) та контакти для зв’язку.

Не боятися розповідати правду на підконтрольній території: мовчання і сором лише посилюють стигму навколо теми, тоді як публічне пояснення механізмів примусу знімає з постраждалих незаслужену провину.

Софія закликає українське суспільство і медіа говорити про примусову паспортизацію частіше й відкритіше – щоб замінити автоматичне “зрадник” на розуміння того, що ця практика є частиною свідомої політики окупанта, спрямованої на витіснення українців з їхніх домівок.

“Коли українця змушують отримати російський паспорт – це не означає, що він вважається росіянином. Цей паспорт узагалі не дійсний”, – наголошує Софія.

Людина в окупації часто робить вибір не між російським паспортом і українським, а між російським паспортом і можливістю нормально жити, лікуватися, працювати, навчатися чи виїхати.