Три кілометри від тривог: як Barbie Run об’єднує жінок у прифронтовому Запоріжжі
Щонеділі вранці частина Запоріжжя стає дуже рожевою. І це не позапланове цвітіння сакури – це дівчата у рожевих футболках, кепках, шкарпетках та з рожевими гумками для волосся збираються на спільну пробіжку.
На кілька годин вони відкладають телефони, новини та щоденні справи й просто біжать містом. Утім, для Запоріжжя така можливість має особливе значення. Це прифронтове місто, де повітряні тривоги давно стали частиною повсякденності, а в небі регулярно літають російські безпілотники. Про небезпеку дронів чи КАБів тут можуть попереджати через гучномовці, а звичний день може раптово перервати чергова атака.
Саме тут цієї весни з’явився жіночий біговий клуб Barbie Run. Щонеділі місцеві жінки виходять на пробіжку, знайомляться, спілкуються та підтримують одна одну.
Для одних людей – це просто три чи п’ять кілометрів недільного ранку. Для інших – спосіб повернутися до спорту після тривалої перерви. А для когось – можливість хоча б на кілька годин опинитися у просторі, де можна говорити не лише про війну та тривожні новини, а й про себе та свої почуття, пити каву після пробіжки та будувати плани на наступний тиждень.
Про те, як виникла ідея жіночого бігового клубу, чому дівчата бігають саме в рожевому, хто може долучитися та як спортивне ком’юніті перетворилося ще й на спосіб допомагати іншим, ZMINA поговорила з організаторками забігів – Ольгою Байдіною, Софією Габрою та Нігіною Онищенко.
Нігіна Онищенко, Софія Габра та Ольга Байдіна. Фото надані героїнями матеріалу“Хто, як не жінка, зрозуміє іншу жінку?”
Для дівчат Barbie Run недільна пробіжка – це не лише про спорт. У Запоріжжі, де щодня доводиться жити в умовах безперервної небезпеки, кілька годин у компанії людей, які тебе розуміють, можуть стати дієвим способом перезавантажитися.
Організаторки кажуть, що від початку хотіли створити саме простір жіночої підтримки. Тут можна прийти без спортивного досвіду, не боятися, що хтось бігтиме швидше, і просто побути серед людей, які теж живуть у цьому місті та розуміють його реалії. Після пробіжок учасниці часто пишуть у спільному біговому чаті, що відчувають приплив енергії, гарний настрій і мотивацію продовжувати займатися спортом.
Для Ольги, Софії та Нігіни такі відгуки є підтвердженням того, що Barbie Run став чимось більшим за звичайний біговий клуб. Вони говорять про своє жіноче коло як про місце, де кожна може відчути себе особливою, отримати підтримку і просто провести ранок вихідного дня у хорошій компанії.
Фото надані героїнями матеріалу“Хто, як не жінка, зрозуміє іншу жінку?” – саме цією думкою організаторки пояснюють появу спільноти. І, судячи з кількості охочих долучатися до цих активностей, на такий простір справді був запит.
Рожевий – не означає легковажний
На перший погляд, назва Barbie Run та рожевий дрес-код стереотипно можуть асоціюватися з чимось легким, гламурним і навіть трохи дитячим. Але за цим кольором поступово зʼявився зовсім інший зміст.
Організаторки кажуть, що сама назва виникла спонтанно. Під час одного із забігів дівчата побачили відео, де жінки бігали разом у рожевому, і вирішили зробити щось подібне у Запоріжжі. Але згодом за цією ідеєю виросла спільнота, яка почала говорити й про значно серйозніші речі.
Зокрема, одну з пробіжок присвятили річниці створення бригади спеціального призначення “Азов”. Ідею запропонувала учасниця Barbie Run, чоловік якої служить там. Для організаторок це стало можливістю підтримати не лише її, а й інших жінок, які чекають з війни своїх чоловіків, синів, братів чи інших близьких.
Фото: Forpost MediaТого дня дівчата бігли з українськими прапорами, а о дев’ятій ранку вшанували пам’ять загиблих захисників і захисниць.
“Військові були приємно здивовані нашою ініціативою, дорогою нам сигналили автівки, люди підтримували, і в той момент особливо відчувалося, наскільки важливим це може бути.
Можливо, саме в цьому і є сенс Barbie Run: рожевий колір, жіночність та любов до красивого абсолютно не суперечать силі, серйозним темам і здатності підтримувати тих, для кого це зараз особливо важливо”, – кажуть у Barbie Run.
Від бігу – до чаю, йоги та стрільби з лука
Поступово пробіжки перестали бути єдиною активністю Barbie Run. Після ранкових активностей дівчата можуть залишитися разом на сніданок, піти на йогу, чайну церемонію чи спробувати стрільбу з лука. Ідея в тому, щоб не розбігатися одразу після фінішу, а залишати час для знайомств і спілкування.
Кожна з організаторок має власне коло знайомств у Запоріжжі, тому нові активності часто народжуються буквально з розмов між собою. Вони пропонують одна одній ідеї, шукають людей та команди, з якими можна зробити спільну подію, і поступово втілюють ці задумки.
Фото надані героїнями матеріалуТак Barbie Run стає не просто біговим клубом, а своєрідною платформою для жіночих зустрічей. Водночас організаторки наголошують: участь у додаткових активностях завжди добровільна. Якщо після пробіжки хочеться просто піти додому – це теж нормально.
Рожеві шкарпетки для хлопців – за бажанням
Попри те, що Barbie Run позиціонує себе як жіночий біговий клуб, іноді разом із дівчатами можна побачити й чоловіків. Це відбувається під час спільних заходів з іншими біговими спільнотами, де бігають і хлопці.
Окремого рожевого дрес-коду для чоловіків організаторки не встановлюють. Але, кажуть вони, багатьом самим хочеться підтримати атмосферу Barbie Run. Тому хтось приходить у рожевій футболці, хтось додає до спортивного образу рожеві шкарпетки чи окуляри.
У цьому, власне, і полягає логіка руху: рожевий тут радше про настрій і приналежність до спільноти, ніж про суворі правила.
Бігати хоч у мороз, але не всупереч безпеці
Зупиняти Barbie Run восени чи взимку організаторки не планують. Кажуть, що готові бігати незалежно від погоди, адже вже мають такий досвід. Щоправда, до створення клубу вони бігали навіть у десятиградусний мороз окремо одна від одної – тоді ще не знали, що згодом познайомляться і створять спільноту.
Тепер сподіваються, що до осінніх дощів та зимових холодів будуть готові й учасниці клубу. Рожеві футболки поступово зміняться на худі, куртки та теплі аксесуари, але самі недільні зустрічі мають залишитися.
Набагато більше організаторок турбує не погода, а безпекова ситуація. Запоріжжя – не те місто, де можна просто придумати красивий маршрут і наперед запланувати його на кілька місяців. Частину локацій та активностей доводиться відкладати або взагалі від них відмовлятися.
Фото надані героїнями матеріалуНаприклад, дівчата хотіли б проводити більше активностей біля води – організувати прогулянки на SUP-дошках чи байдарках. Але через загрозу атак безпілотників це зараз неможливо. Так само доводиться постійно зважати на те, де безпечно збиратися і яким маршрутом бігти.
Тому локацію зустрічі організаторки повідомляють лише в закритому телеграм-каналі, а сам маршрут – вже безпосередньо перед пробіжкою. Щоразу вони намагаються знайти баланс між безпекою, комфортом і бажанням показати дівчатам нові куточки міста.
Інколи це означає відмовитися від красивої ідеї. Але для організаторок вибір очевидний: безпека учасниць завжди важливіша за будь-яку локацію чи задум.
Через постійні тривоги частина дівчат взагалі не може долучатися до пробіжок – їм спокійніше залишатися вдома. Організаторки кажуть, що розуміють це і не хочуть перетворювати участь у Barbie Run на ще один привід для тиску чи хвилювання. У прифронтовому місті навіть звичайна ранкова пробіжка має враховувати реальність війни.
Благодійність без примусу
Раніше організаторки Barbie Run регулярно відкривали банки під кожну пробіжку. Донатити могли всі охочі, але жодних обов’язкових сум чи вимог до учасниць не було. Наприкінці дня організаторки звітували, куди саме спрямували зібрані гроші.
Останній такий збір вони провели 7 червня під час благодійного заходу, який поєднав пробіжку та тренування зі стретчингу на даху готелю. Тоді гроші спрямували на пошиття волейбольної форми для дітей з місцевого психоневрологічного інтернату.
Окремо Ольга, Софія та Нігіна наголошують на прозорості. Після збору вони опублікували у спільноті скриншот із банки, рахунки за виготовлення форми, а згодом отримали й відео зі словами вдячності від директора закладу.
Для Barbie Run важливий не стільки розмір внеску, скільки сам принцип: людина допомагає тоді, коли хоче і скільки може. Адже благодійність для них – це не обов’язок, а можливість разом зробити щось корисне.
І це добре вписується у філософію самого клубу: тут нікого не змушують бігти п’ять кілометрів, вдягати рожеве чи залишатися на додаткові активності після пробіжки. Кожна сама визначає свій темп і формат участі. Мабуть, тому спільнота і здобула таку прихильність та любов у містян – у ній є місце і для спорту, і для товаришування, і для допомоги іншим.
