Проблема з поверненням військовослужбовців після СЗЧ має системний характер – Офіс військового омбудсмана
Військовослужбовці, які повертаються до служби після самовільного залишення частини, можуть місяцями залишатися без належного оформлення через проблеми з передачею документів між підрозділами. У результаті вони не отримують грошове забезпечення, не можуть піти у відпустку чи пройти лікування.
Про це розповіли в Офісі військового омбудсмана.
Фото: кадровик ЮАНа поширеність проблеми вказують численні скарги, які надходять до інституції. Офіс військового омбудсмана у травні звертався до Головнокомандувача ЗСУ, а також надавав пропозиції Міноборони, щоб вдосконалити цей алгоритм і напрацювати додаткові управлінські рішення. Команда Офісу продовжить роботу над забезпеченням необхідних змін.
В Офісі військового омбудсмана розповіли про звернення командира однієї з бригад про двох військовослужбовців, які після СЗЧ захотіли служити у його військовій частині. Проте попередні підрозділи не передавали особових справ цих солдатів.
“Військовослужбовці фактично “зависли” між частинами, попри наявність наказів про переміщення. На папері вони вже вибули з одного місця служби, але ще не прибули до іншого. Частини можуть зволікати з оформленням таких військових, бо не хочуть брати на себе відповідальність за людей без повного пакета документів. Хоча мають право оформлювати їх на підставі наказів про переміщення”, – зазначив головний спеціаліст управління проведення перевірок Сергій Донченко.
За його словами, це призводить до ситуацій, коли люди вже воюють, але ще не отримують грошового забезпечення, не можуть піти у відпустку чи пройти лікування, бо їх немає в обліку.
Під час перевірки Офіс військового омбудсмана витребував необхідні документи, з’ясував, на якому етапі виникли проблеми з обліком і виступив медіатором між військовими частинами. Зрештою до нової частини передали всі необхідні документи, облікові дані узгодили, а військовослужбовцям виплатили грошове забезпечення за період перебування поза обліком.
Найскладніше було зібрати докупи “пазл” переміщень військовослужбовців, бо вони проходили через навчальні центри, батальйони резерву та декілька бойових підрозділів.
“Кожна частина вважала, що обов’язок обліку лежить на комусь іншому. Нам довелося фактично “провести за руку” кожного солдата через усі етапи документальних оформлень, починаючи з листопада минулого року. Знайти точку, де облік перервався, і змусити частини видати необхідні накази”, – розповів Донченко.
В Офісі військового омбудсмана радять, що робити в таких ситуаціях. Військовослужбовцям під час переміщення варто зберігати копії наказів або знати їхні номери та дати. Якщо після прибуття до нової частини їх не поставили на грошове забезпечення, слід подати рапорт командиру та з’ясувати власний обліковий статус.
Командирам важливо дотримуватися інструкцій та алгоритмів і не зволікати з оформленням військовослужбовців через очікування паперових документів. Необхідні витяги з наказів можна швидко отримати через систему електронного документообігу (СЕДО).
“Командири також можуть звертатися по допомогу до Офісу військового омбудсмана – для захисту власних прав або в інтересах підлеглих військовослужбовців”, – звернули увагу в інституції.
Нагадаємо, що до Офісу військового омбудсмана в липні 2026 року надійшло 2318 скарг. Кожне п’яте звернення військовослужбовців стосувалося скерування на ВЛК та лікування. Часто зверталися й щодо звільнення зі служби та виплат.
