Фігурант “справи адвокатів-хакерів” Дмитро Борзих позивається до ZN.UA через матеріали про нього

Колишній заступник головного військового прокурора та один з підозрюваних у так званій справі адвокатів-хакерів Дмитро Борзих подав позов до Печерського районного суду Києва проти видання ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової. Він вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування про діяльність групи, яку НАБУ пов’язує з незаконним доступом до матеріалів кримінальних проваджень.

ZMINA відвідала засідання та зібрала, що відомо наразі. 

Що стало причиною позову

22 квітня 2025 року ZN.UA опублікувало матеріал Інни Ведернікової “Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів”. У ньому йшлося про кримінальне провадження НАБУ, в якому Борзих має статус підозрюваного.

За даними НАБУ, Борзих та ще двоє адвокатів компанії “Гарантія ваших прав” могли отримувати несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів. Серед них було близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції.

За версією слідства, йдеться про доступ до закритих даних, зокрема інформації про погоджені судами обшуки в кримінальних провадженнях. Слідчі вважають, що це могло дозволяти заздалегідь повідомляти фігурантів справ про майбутні обшуки.

Саме цю інформацію ZN.UA використало у своєму розслідуванні.

Під час підготовки до судового розгляду адвокати ZN.UA звернулися до НАБУ. Там підтвердили, що Борзих має статус підозрюваного в кримінальному провадженні № 52023000000000620.

НАБУ також послалося на позицію Верховного Суду, за якою спори щодо достовірності інформації, яку поширюють органи досудового розслідування, не можна розглядати в цивільному процесі. Такі питання, за цією позицією, мають розв’язувати в межах кримінального провадження.

Представники ZN.UA вважають, що позов фактично намагається перенести в цивільний суд оцінку обставин, які вже є предметом кримінального провадження НАБУ.

Що кажуть сторони

10 серпня 2026 року мало відбутися підготовче засідання в справі. Проте через технічні причини повноцінного засідання не було, і суд переніс його на 3 вересня, о 12:50. Його вже переносили раніше, тож це буде щонайменше друга зміна дати.

У суді представниця Борзих Ольга Пономаренко зазначила, що не отримала відзив представника Інни Ведернікової. Через це, за її словами, розгляд клопотання про залучення третьої сторони був би передчасним. 

Адвокат журналістки Роман Васильняк пояснив, що через технічні проблеми не зміг завантажити відзив до системи “Електронний суд”. Документ він надіслав поштою, а під час засідання передав представниці позивача його паперову копію.

За словами Васильняка, з невідомих причин його самого також не долучили до справи в електронному суді. Через це він не бачив матеріалів справи та не міг подавати документи через систему.

Адвокат стверджує, що канцелярія суду повідомила йому про передання відзиву судді Олексію Соколову ще 14 липня. Водночас у судді документа не виявилося, тому Васильняку запропонували подати його повторно. На думку адвоката, це важливо, оскільки йдеться про дотримання процесуальних строків.

Представник ZN.UA Євген Воробйов підкреслив, що подав кілька клопотань, які не встигли розглянути. Одне з них стосується залучення НАБУ до справи. Він пояснив, що позов безпосередньо стосується інформації, яку оприлюднило бюро і яка пов’язана з кримінальним провадженням. Тому, на його думку, участь НАБУ в справі необхідна.

Захист журналістки заявив про сумніви в неупередженості суду

Напередодні Роман Васильняк подав заяву про відвід судді Олексія Соколова. Її мають передати іншому судді відповідно до черговості.

Адвокат пояснив, що сторона захисту вважає суд упередженим через обставини, за яких справу розподілили між суддями.

Спочатку позов потрапив до судді Тетяни Ільєвої, але згодом Борзих забрав його за власною заявою. Після цього він подав новий позов з тими самими вимогами.

Другу справу отримав суддя Євген Хайнацький, який заявив самовідвід через особисте знайомство з Борзих. Після повторного розподілу справа знову потрапила до Ільєвої, яка також заявила самовідвід.

У результаті серед суддів Печерського районного суду для розгляду справи залишилися Сергій Вовк та Олексій Соколов. Справу передали Соколову.

Васильняк також звернув увагу на те, що Борзих є кумом голови Печерського районного суду Руслана Козлова. За словами адвоката, це може створювати ризик адміністративного впливу на розгляд справи.

Представник журналістки зазначив, що звертався до суду із запитом, щоб з’ясувати, чи розглядав Соколов клопотання Борзих у період, коли той працював прокурором і чи мали вони службові контакти. У суді відповіли, що не фіксують такої інформації. Сам Соколов, за словами Васильняка, також не повідомив про подібні обставини.

Адвокат вважає, що за таких умов можливість отримати справедливе рішення в Печерському суді може бути обмеженою. Водночас він визнав, що упередженість судді складно довести, а остаточна оцінка залежатиме від його подальших дій. На його думку, відвід необхідний, щоб обидві сторони могли довіряти суду. Остаточну оцінку діям суду першої інстанції, якщо справа дійде до касаційного перегляду, даватиме Верховний Суд.

ZN.UA та ЦПК вважають позов тиском на медіа

Адвокат ZN.UA Євген Воробйов вважає, що позов має ознаки SLAPP – стратегічного судового позову, який використовують для тиску на журналістів та громадських активістів через судові процедури й фінансові вимоги.

Центр протидії корупції також розцінює позов як спробу тиску на журналістів. Там заявили, що справа вписується в ширший контекст тиску на медіа, який організація пов’язує з командою генерального прокурора Руслана Кравченка.

У ЦПК зауважили, що матеріал Ведернікової вийшов ще у квітні 2025 року, тоді як Борзих подав позов лише через тривалий час.

Організація також нагадала, що Борзих раніше працював у прокуратурі, зокрема був заступником прокурора Києва та обіймав посади в Генеральній прокуратурі. У 2014–2019 роках він працював у військовій прокуратурі разом з нинішнім генеральним прокурором Русланом Кравченком.

За даними ЦПК, 2025 року Борзих також консультував представників влади під час підготовки законопроєкту № 12414, який передбачав суттєве обмеження незалежності НАБУ і САП. У процесі його залучав Кравченко. Сам ЦПК називає цей законопроєкт таким, що передбачав знищення незалежності антикорупційних органів.

Позиція видання

Оскільки предметом позову Борзих стала публікація його імені як підозрюваного до ухвалення обвинувального вироку, ZN.UA вважає, що це питання має значення не лише для конкретної справи, а й для роботи медіа у висвітленні кримінальних проваджень, які становлять суспільний інтерес.

У редакції кажуть, що право журналістів повідомляти про суспільно важливі кримінальні справи та називати людей, яких вони стосуються, є частиною права суспільства отримувати інформацію. Водночас українське законодавство та судова практика містять обмеження щодо публікації імен підозрюваних до обвинувального вироку.

ZN.UA заявило, що захищатиме свою позицію в суді.