Проєкт нового Цивільного кодексу змінює правила спадкування для одностатевих пар – адвокат

Новий проєкт Цивільного кодексу (законопроєкт №15150), який парламент ухвалив у першому читанні, змінює черги успадкування майна. Зокрема, зменшаться шанси на отримання спадщини для одностатевих партнерів. 

Про це написав адвокат Олександр Ільїн, який спеціалізується на сімейному та спадковому праві.

Фото ілюстративне

Коли людина не залишає заповіту, то після її смерті діє визначений порядок успадкування. Існують черги, хто перший має право на спадщину. Якщо людина з першої черги не приймає спадщину, то право переходить до дальших родичів. Наразі черговість успадкування така:

• перша черга – діти, той з подружжя, хто пережив спадкодавця, батьки померлого;
• друга – рідні брати, сестри, баба, дід;
• третя – рідні дядько та тітка;
• четверта – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
• п’ята – решта далеких родичів до шостого ступеня споріднення включно.

За словами Олександра Ільїна, до п’ятої черги спадкування зрідка коли доходить. Але четверта черга трапляється час від часу. До неї можуть бути зараховані люди, які не були родичами ні за кров’ю, ні за шлюбом, але вони жили з померлим однією сім’єю, вели спільно побут, мали взаємні права та обов’язки, витрати.

У чинному тексті Цивільного кодексу для четвертої черги стать не визначається, звернув увагу адвокат. Наприклад, це може стосуватися спільного проживання двох жінок з інвалідністю, які були компаньйонками.

“Але і одностатеві пари ЛГБТ+ теж входили в цю чергу. І це вирішувало принаймні незначну частину тих проблем, якими сковане їх намагання надати своїм відносинам аналогічні різностатевому союзу статус і наслідки”, – зазначив Олександр Ільїн.

Новий проєкт Цивільного кодексу змінює порядок успадкування так, що різностатеві партнери отримують більше шансів успадкувати майно, а одностатеві “посовуються” далі в черзі. Зокрема, у третій черзі будуть рідні брати та сестри, баба та дід, а також жінка або чоловік, які проживали зі спадкодавцем у фактичному сімейному союзі. Водночас проєкт ЦК (стаття 1474) визначає фактичний сімейний союз як проживання двох осіб протилежної статі. 

У четвертій черзі спадкоємців будуть рідні дядько та тітка. У п’ятій – люди, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш ніж п’ять років до часу відкриття спадщини, крім фактичного сімейного союзу.

“Проєкт бере чинну четверту чергу і “розрізає” її навпіл. Бо до третьої черги переїжджає лише різностатевий партнер. Всі інші особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років, опиняються у п’ятій черзі”, – зауважує адвокат.

Одностатева пара, яка прожила разом роки, мала спільний побут, лікарні, клопоти, ремонти, за новим кодексом не вважатиметься фактичним сімейним союзом. І в кращому разі потрапить до п’ятої черги спадкування.

“Тут хочеться запитати авторів проєкту: яку проблему ви вирішуєте? Якщо мета – краще захистити фактичну сім’ю, то чому частину фактичних сімей ви одночасно погіршуєте? Якщо мета – систематизація, то чому результат систематизації виглядає як дискримінаційний сортувальний пункт? Якщо мета – наблизити приватне право до реального життя, то чому реальне життя на вході знову змушене проходити фейс-контроль за дуже старими уявленнями про “правильну” сімейність?” – запитує правник.

Нагадаємо, ZMINA писала, що Україна для набуття членства в ЄС має запровадити інститут цивільного партнерства для забезпечення прав одностатевих пар. Ця умова передбачена в низці документів, зокрема й у спільній позиції ЄС від 12 червня.

Згідно з урядовою дорожньою картою з верховенства права, Україна мала 2025 року ухвалити закон, який визначає правовий статус реєстрованих партнерств, особисті немайнові та майнові права й обов’язки партнерів, їхній захист.

У звіті про розширення ЄС за 2025 рік зазначено, що Верховна Рада досі не просунулася в розгляді двох законопроєктів щодо інституту зареєстрованого партнерства. Йдеться про законопроєкт № 12252 від 27 листопада 2024 року та № 9103 від 13 березня 2023 року, обидва ініційовані народною депутаткою Інною Совсун.

У червні 2025 року Деснянський районний суд Києва вперше визнав спільне проживання одностатевої пари де-факто шлюбними відносинами. Це рішення стало спробою застосувати європейські стандарти недискримінації.