Колишнього працівника ДСНС Володимира Сергієва з Луганщини засудили в РФ до 11 років ув’язнення: там він не отримує належної меддопомоги
Про це виданню “Точка сходу” розповіла його дружина Юлія.
Фото з особистого архіву родиниЗа словами жінки, до повномасштабного вторгнення Володимир понад 18 років працював рятувальником.
Після початку великої війни родина залишилася в селі Сватівського району на Луганщині, щоб доглядали за батьком Володимира, який після операції перебував у важкому стані.
“Уже за кілька днів наше село захопили російські війська. Спочатку всі були переконані, що це ненадовго. Але час минав, гроші закінчувалися, а майбутнє ставало дедалі незрозумілішим“, – пригадує Юлія.
Щоб утримувати родину, зокрема доньку та трьох літніх батьків, Володимир повернувся на колишнє місце роботи водієм.
“Щодня він повертався додому виснаженим і пригніченим. Про те, що відбувалося на роботі, розповідав небагато, але я бачила, як сильно він не хотів туди їхати“, – каже жінка.
У грудні 2022 року над подвір’ям родини тривалий час кружляв квадрокоптер: він то опускався, то знову підіймався вгору. Через деякий час до оселі ввірвалися невідомі у військовій формі. Першою озброєних окупантів побачила восьмирічна донька, яка сиділа за столом. Росіяни провели обшук, перевірили телефони та затримали Володимира і Юлію.
За словами жінки, їх утримували в одній будівлі, але в різних камерах. Якийсь час їм вдавалося спілкуватися через отвір для водопровідної труби. Згодом чоловіка перевели в інше місце утримання, а дружину за кілька місяців відпустили додому.
“Це відбулося у грудні 2022 року… Ми по черзі говорили і слухали одне одного. Це була єдина можливість почути рідний голос“, – пригадує вона.
Пізніше росіяни звинуватили Сергієва в “шпигунстві”, посилаючись на телефоні розмови чоловіка із сином, який перебував на підконтрольній Україні території. Як зазначила Юлія, вони говорили про останні новини, побут та обстріли.
“Ми жили в окупації, обговорювали новини, розповідали про те, що відбувається навколо нас, про роботу та повсякденне життя. Володимир до війни працював у ДСНС, і частину таких розмов російська сторона використала як доказ того, що він нібито передавав Україні якусь інформацію“, – зазначила Юлія.
За інформацією дружини, у Володимира після побоїв травмовані плече та нога, погіршився зір, зʼявилися набряки ніг та проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Повноцінного лікування він не отримує. До того ж ситуацію погіршує ізоляція та переведення деяких співкамерників до інших місць ув’язнення.
“Особливо важко стало після того, як поруч майже не залишилося людей, з якими він здружився за час ув’язнення. Для людини, яка роками перебуває в ізоляції, навіть така підтримка має величезне значення. Коли її забирають, стає ще важче“, – розповіла Юлія.
Вона час від часу отримує листи від чоловіка. У них він пише, що найважче для нього не умови утримання, а самотність та розлука із сім’єю.
Нагадаємо, що РФ продовжує грубо порушувати міжнародне гуманітарне право, утримуючи в неволі близько 2 тисяч українських бранців. Офіційно вдалося підтвердити лише незначну частину цивільних заручників, тоді як доля більшості зниклих досі залишається невідомою.
Утім, реальна кількість цивільних, які можуть перебувати в російському полоні, значно більша. За даними Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, йдеться приблизно про 16 тисяч людей.