Замість розслідування – службові перевірки: Нацполіція ігнорує рекомендації Омбудсмана, не інформуючи ДБР про ймовірні катування

Монітори Національного превентивного механізму (НПМ) підтвердили, що керівники поліційних підрозділів у різних регіонах України свідомо уникають реєстрації кримінальних правопорушень та інформування Державного бюро розслідувань (ДБР). Омбудсман наголошує, що така практика підміни кримінального розслідування внутрішніми перевірками нівелює принцип об’єктивності та свідчить про невиконання позитивних зобов’язань України щодо дослідження всіх фактів ймовірних тортур.

Про це йдеться у Спецдоповіді Омбудсмана “Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2025 році”. 

В Офісі омбудсмана вказують, що згідно зі статтею 4 Конвенції проти катувань, Україна зобов’язана криміналізувати будь-які прояви катувань і забезпечувати їх об’єктивне розслідування. Проте результати моніторингових відвідувань НПМ свідчать про складну ситуацію в діяльності підрозділів Нацполіції.

Протягом багатьох років поспіль групи НПМ фіксують ідентичні системні порушення щодо неналежного реагування на факти застосування фізичної сили працівниками поліції. У Нацполіції розглядають повідомлення про можливі кримінальні правопорушення, вчинені їхніми співробітниками без інформування ДБР та без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

“Попри систематичне внесення актів реагування Уповноваженого протягом 2024–2025 років та надання детальних рекомендацій у щорічних і спеціальних доповідях, керівництво Нацполіції не вживає дієвих заходів для їх реалізації”, — констатує Омбудсман у своїй Спецдоповіді.

Він вказує, що замість того, щоб забезпечити незалежне розслідування фактів застосування фізичної сили, в окремих підрозділах поліції роками практикують суб’єктивне відомче оцінювання дій підлеглих. Омбудсман наголошує, що така практика підміни процесуальних дій внутрішніми службовими перевірками прямо суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України. Це також нівелює принцип об’єктивності та свідчить про невиконання позитивних зобов’язань України щодо розслідування всіх фактів ймовірних тортур і жорстокого поводження з дотриманням критеріїв ефективності розслідування.

В Офісі уповноваженого повідомили, що у 2025 році під час відвідувань НПМ монітори знову підтвердили, що керівники територіальних підрозділів поліції на місцях свідомо уникають інформування ДБР та не реєструють відповідних відомостей у ЄРДР, намагаючись приховати кримінальні правопорушення через формальні службові перевірки.

“Така кругова порука та ігнорування багаторічних зауважень Уповноваженого лише стимулюють безкарність”, — наголошує Омбудсман.

Факти ігнорування стандартів незалежного розслідування випадків застосування фізичної сили поліціянтами НПМ виявив під час відвідування:

• відділення поліції №3 Полтавського районного УП ГУ НП в Полтавській області;
• відділення поліції №1 Кам’янського районного УП ГУНП в Дніпропетровській області;
• Запорізького районного УП ГУ НП в Запорізькій області;
• Ковельського районного УП ГУНП у Волинській області;
• Івано-Франківського районного УП ГУНП в Івано-Франківській області;
• Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області;
•   інших підрозділів у різних регіонах України.

Європейський комітет з питань запобігання катуваннямі (ЄКПТ) наголошує, що довіра до заборони катувань і жорстокого поводження підривається, коли посадовці, відповідальні за такі дії, уникають покарання. Брак швидкої, ефективної реакції на повідомлення про жорстоке поводження створює умови для безкарності та ставить під загрозу правозахисні принципи, підриває основи демократичного суспільства, оскільки відповідальні за розслідування та контроль особи ризикують стати співучасниками цих порушень.

Європейський комітет також вважає, що навіть за відсутності формальної скарги, органи влади мають бути зобов’язані за законом негайно відкривати кримінальні провадження та проводити їх розслідування у разі надходження достовірної інформації про неналежне поводження.

У ЄКПТ також наголосили, що для посилення відповідальності слід встановити обов’язок, зокрема поліціянтів і керівництва в’язниць, своєчасно повідомляти відповідні органи про такі випадки.

Крім того, Європейський комітет пояснив, що дисциплінарне розслідування — додатковий засіб проти жорстокого поводження і може здійснюватися паралельно до процедури кримінального розслідування. Дисциплінарна провина кожного відповідного службовця має бути об’єктом систематичного контролю, незалежно від того, чи правопорушення, про яке йдеться, було визнане кримінальним злочином.