Комітет міністрів Ради Європи зафіксував проблеми з повторними розслідуваннями в Україні кримінальних справ про катування та психологічний тиск із боку правоохоронців, здебільшого для отримання зізнань, і з неефективним розслідуванням скарг на ці злочини. З 98 заяв, поданих до Європейського суду з прав людини, щодо яких суд у Страсбурзі вже ухвалив рішення, лише два провадження дійшли до розгляду в українських судах.
З 9 до 11 червня українська делегація обговорювала на засіданні комітету стан виконання рішення ЄСПЛ “Каверзін / Афанасьєв / Бєлоусов проти України” про катування з боку правоохоронців і неефективне розслідування таких скарг, рішення в міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії” та групи справ “Левчук проти України” про домашнє насильство.
У дев’яти справах поновлені розслідування завершилися безрезультатно, ще дев’ять справ українські суди закрили через сплив строків давності.
У п’яти інших справах українські суди розглядають прокурорські клопотання про закриття кримінальних справ за строком давності.
78 справ досі перебувають на стадії розслідування, багато з них – протягом тривалого часу, без жодних остаточних висновків, у зв’язку з чим комітет висловив занепокоєння.
Комітет
наголосив на необхідності вжити всіх слідчих дій задля досягнення конкретних результатів у решті справ, де це ще можливо, та завершити розслідування, що тривають, у відповідний до конвенції спосіб.
Сокоренко наголосила, що закриття цих справ не знімає з порядку денного загальних заходів щодо викорінення проблеми жорстокого поводження в системі кримінальної юстиції.
Комітет відзначив:
- стан впровадження українських стратегій протидії катуванням і реформування правоохоронних органів;
- зусилля органів влади щодо запровадження запобіжників проти жорстокого поводження та досягнутий у цьому прогрес і закликав продовжувати цю роботу, зокрема через подальше розширення Custody Records та посилення ефективності повідомлення про всі випадки та скарги на жорстоке поводження до Державного бюро розслідувань.
Водночас Комітет з цікавістю відзначив ухвалення Комплексного стратегічного плану реформування правоохоронних органів на 2023–2027 роки, план дій, методичних рекомендацій щодо досудового розслідування катувань, а також процедури взаємодії між Офісом генерального прокурора, Державним бюро розслідувань та Офісом урядового уповноваженого для оперативного ex officio перегляду розслідувань. Комітет закликав уряд України повідомляти його про оновлення стратегічних документів у сфері протидії катуванням і неналежному поводженню.
Комітет підкреслив необхідність зміцнення центральної ролі ДБР як незалежного органу з розслідування скарг на неналежне поводження з боку правоохоронців і закликав забезпечити, щоб виконання інших завдань не відбувалося на шкоду цій основній функції бюро.
У дебатах щодо групи справ “Левчук проти України” українська делегація презентувала законодавчі та практичні зміни задля захисту постраждалих від домашнього насильства – реформи, які тривають попри колосальний тиск
повномасштабної війни.
Комітет із зацікавленістю відзначив зусилля України з погодження законодавства з міжнародними стандартами:
- спеціалізацію слідчих і прокурорів;
- розроблення методології розслідувань;
- нову систему звітності Офісу генерального прокурора.
Окремо привітав навчальні та інформаційні заходи, що проводяться навіть в умовах агресії, і закликав активніше використовувати проєкти співпраці з Радою Європи.
Комітет закликав Верховну Раду України остаточно ухвалити законодавчі зміни, які дозволять розслідувати домашнє насильство ex officio, не покладаючи цього тягаря на саму постраждалу особу.
“За кожним номером заяви до ЄСПЛ стоїть людина та її біль. Сенс цієї роботи – у тому, щоб право надавало форму людському стражданню й перетворювало його на конкретні зміни: на закритий пробіл у законі, на ефективне розслідування, на захищених потерпілих у власному домі”, – прокоментувала Маргарита Сокоренко.
Нагадаємо, до початку повномасштабного російського вторгнення більшість українців були впевнені, що від насильства в поліції не застрахований ніхто.
Експерти кажуть, що складником ефективності поліції, яка прямо впливає на ставлення до громадян та кількість порушень прав людини, є гідні умови праці. Однак, як показують дослідження, в Україні для поліціянтів вони такими не є. Так, кожному десятому до повномасштабної війни не вистачало грошей навіть на харчування.
