Екологічне законодавство ЄС стане одним з найскладніших викликів для України – Матернова
Впровадження екологічного законодавства ЄС в Україні є складним, але реальним завданням. Водночас цей процес можливий лише тоді, коли екологічні цілі поєднують з економічною вигодою.
Про це заявила посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова на міжнародному екологічному форумі “Довкілля для України”, передає Укрінформ.
Фото із соцмереж Катаріни МатерновоїДипломатка наголосила, що уряди та партнерів важко переконати інвестувати виключно з екологічних міркувань. Рішення повинні мати економічний сенс, і саме інтеграція екологічної політики в економічну сферу, на її думку, є єдиним реальним способом просунути процес уперед.
Як приклад Матернова навела досвід роботи в Україні за уряду Володимира Гройсмана. Тоді Європейська комісія просувала ідею підвищення енергоефективності будівель. Економічні розрахунки показали, що впровадження європейських стандартів енергоефективності могло б дозволити Україні відмовитися від імпорту російського газу. Саме цей економічний аргумент переконав тодішнє українське керівництво, після чого парламент ухвалив відповідні закони, а також створив Фонд енергоефективності України. Посолка наголосила, що результати цієї політики вже помітні сьогодні – у відновлених по всій країні будівлях, модернізованих за стандартами енергоефективності.
Матернова також заявила, що екологічне та кліматичне законодавство ЄС є одним з найскладніших і для країн його адаптація зазвичай виявляється найважчою. Її країна – Словаччина – у 2004 році приєдналася до ЄС разом з дев’ятьма іншими державами, і для всіх них саме екологічне законодавство стало найскладнішим у впровадженні, найдорожчим і таким, що потребувало найдовших перехідних періодів. Вона додала, що Україна зараз перебуває в схожій складній, але перспективній ситуації.
Окремо посолка звернула увагу на екологічні наслідки війни. Вона зазначила, що Україна одночасно переживає масштабні людські втрати та руйнування інфраструктури й зазнає значної шкоди довкіллю. У післявоєнний період, на її переконання, екологічні наслідки разом з руйнуваннями цивільної інфраструктури та людськими втратами стануть одними з найпомітніших.
Насамкінець Матернова підкреслила, що Україні доведеться адаптувати понад 200 екологічних директив і регламентів Європейського Союзу, і це стане масштабним завданням, до якого додадуться потреби в значних інвестиціях. Вона водночас висловила оптимізм і зазначила, що цей процес можна поєднати з підходом “відбудувати краще, ніж було”. Європейський Союз уже підтримує ці зусилля через програми та проєкти, допомагає адвокації законодавчих змін, однак реальна імплементація, за її словами, стане спільним завданням на багато років уперед.
Нагадаємо, що в країнах, які не так давно приєдналися до Європейського Союзу, відзначається суттєве покращення екологічної якості життя населення. Зокрема, люди стали жити довше завдяки чистому довкіллю.