У соцмережах поширили неправдиві дані про призначення Анни Дорош керівницею протоколу МОЗ: її “критикували” через вік, освіту та батьків

Днями соцмережами активно поширювалася новина про призначення нібито “20-річної” Анни Дорош керівницею протоколу міністра охорони здоров’я. Публікації викликали хвилю критики: частина медіа, анонімні телеграм-канали та окремі “експерти” ставили під сумнів її досвід і припускали, що вона нібито не має достатньої освіти для такої посади.

Зрештою зʼясувалося, що Дорош насправді 25 років, вона має ступінь магістра політології та досвід роботи в органах державної влади.

ZMINA зібрала, що відомо про ситуацію. 

Фото: Благодійний аукціон зустрічей УКУ

Так, у низці публікацій Анну називали “20-річною” та стверджували, що вона не має фахової підготовки, однак ці твердження не відповідають дійсності. Насправді ж жінці 25 років і вона має магістерський ступінь із політології – це журналістам видання “OBOZ.UA” підтвердила сама Дорош. 

Як зʼясувало видання “UkrNews.Live”, кар’єру Дорош розпочала з посади головної спеціалістки в департаменті Чернівецької міської ради. Вона працювала у сферах інвестицій, міжнародних відносин, туризму та соціально-економічного розвитку, а згодом – у напрямі розвитку підприємництва. 

Після цього вона перейшла на рівень центральної влади й у 2023–2025 роках працювала в Секретаріаті Кабінету Міністрів України у групі з питань європейської інтеграції, кліматичної політики та “Зеленого курсу”. Паралельно вона виконувала обов’язки помічниці заступниці міністра юстиції Світлани Терещенко.

Окремі коментатори згадували її родинні зв’язки, зокрема батька – волонтера та колишнього радника Чернівецької ОВА Володимира Дороша. У публікаціях її батька пов’язували зі скандалами. Зокрема, йшлося про благодійний фонд “Волонтерський штаб захисту України”, де правоохоронці фіксували можливі випадки перепродажу гуманітарних автомобілів для ЗСУ. У 2022 році на Буковині також розслідували справи щодо продажу позашляховиків, які завозили як гуманітарну допомогу. Сам Володимир Дорош відкидав ці звинувачення і називав їх тиском.

На цій основі з’явилися припущення, що кар’єрне просування Анни Дорош могло бути пов’язане з впливом її батька. 

Також були й інші емоційні оцінки її призначення, які базувалися на неперевіреній інформації.

Разом з тим, наявна у відкритому доступі інформація свідчить про те, що Анна Дорош відповідає формальним вимогам посади, зокрема має профільну освіту та щонайменше три роки досвіду державної служби, який вона накопичила на місцевому та центральному рівнях. На посаді вона займатиметься підготовкою та розподілом доручень міністра, а також контролюватиме дотримання строків і якість їх виконання.

Після призначення Дорош закрила свої сторінки в соціальних мережах.

Порівняно з іншими випадками призначень молоді у державному секторі, зокрема керівниками міністерств у ранньому віці, її вік не є унікальним для публічної служби високого рівня. Зокрема, як зазначає “OBOZ.UA”, Михайло Федоров увійшов до уряду у 28 років і став одним із наймолодших міністрів в історії України, а згодом очолив оборонне відомство у 35 років. 

Журналістка Центру прав людини ZMINA, феміністка та активістка руху за права жінок Яна Радченко переконана, що критика Анни Дорош у цьому контексті свідчить про відчутний гендерний дисбаланс у публічному сприйнятті.

“У подібних кейсах жінки значно частіше стають об’єктом персоналізованої критики – їхній вік, зовнішність, сімейне походження та “відповідність ролі” обговорюють набагато жорсткіше, ніж у випадку чоловіків. Якби на цю посаду призначили 25-річного чоловіка, фокус суспільної дискусії, ймовірно, був би зовсім іншим і не концентрувався б на його зовнішніх характеристиках чи родині”, – каже вона.

Яна також звернула увагу на проблему медіаграмотності. За її словами, один неперевірений або відверто клікбейтний ресурс запустив викривлену інформацію, її підхопили інші медіа й телеграм-канали без належної верифікації, а далі це вже сформувало хвилю обурення в аудиторії. Це показує, як швидко дезінформація може перетворитися на “суспільний факт” без перевірки джерел.

“На щастя, сучасні 25-річні жінки мають повне право на освіту, кар’єру та державні посади на рівних умовах із чоловіками. Подібні інформаційні атаки не лише знецінюють їхній професійний шлях, а й створюють додатковий тиск і демотивують жінок, які працюють у публічному секторі”, – додала журналістка.

Нагадаємо, що подібна ситуація вже траплялася в українському публічному просторі. У 2019 році після призначення депутатки від “Слуги народу” Єлизавети Ясько головою делегації України в ПАРЄ у соцмережах почалася хвиля ейджистських і сексистських коментарів.

У дописах під новинами про призначення користувачі поширювали фото Ясько та коментували її зовнішність, ставлячи під сумнів її вік і професійність. Серед реакцій з’являлися й відверто знецінювальні вислови на кшталт запитань про те, чи вона “вже повнолітня” і “чи закінчила школу”, попри те, що на той момент їй було 28 років і вона мала профільну освіту та досвід роботи у сфері політики, медіа й культурної дипломатії.

Експерти з недискримінації тоді наголошували, що така реакція є прикладом поєднання сексизму та ейджизму, коли жінку оцінюють не через її компетенції, а через вік і зовнішній вигляд.

Правозахисники також звертали увагу на те, що дискримінація за віком є однією з найпоширеніших в Україні, і такі публічні реакції лише закріплюють уявлення про “невідповідність” жінок певного віку для керівних ролей.