За рік правозахисники зафіксували 26 випадків тиску на журналістів та активістів у Криму – ZMINA
За останній рік правозахисники зафіксували щонайменше 26 випадків тиску, погроз і переслідувань щодо журналістів, блогерів та активістів: від обшуків і “профілактичних бесід” до кримінальних справ та використання законодавства про так званих “іноземних агентів”.
Про це 27 травня повідомила представниця Центру прав людини ZMINA Нарі Усенко під час консультативної зустрічі з ЮНЕСКО в Представництві Президента України в АР Крим.
Учасниці консультативної зустрічі. Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці КримПостійна Представниця Президента України в АРК Ольга Куришко заявила, що РФ системно використовує культуру, історію та інформаційний простір як інструмент війни проти української та кримськотатарської ідентичності.
“Для Росії є нормою знищувати ментально та фізично все українське, стирати пам’ять, підміняти історію та витісняти ідентичність”, – наголосила Куришко.
Ольга Куришко з мікрофоном. Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці КримГолова Антени ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі підкреслила важливість постійного міжнародного моніторингу ситуації в окупованому Криму та документування порушень прав людини.
“Ми цінуємо цю співпрацю та розуміємо, наскільки важливо сьогодні не лише документувати порушення, а й посилювати практичну взаємодію для реагування на них”, – зазначила вона.
Голова Антени ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі. Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці КримПравозахисники також звернули увагу на посилення російського законодавства, яке використовується для придушення свободи слова в окупації. Зокрема, у 2025 році у РФ розширили норми щодо так званих “іноземних агентів”, посилили відповідальність за “наклеп” та ухвалили нові механізми переслідування за пошук “екстремістських матеріалів” в інтернеті.
Крім того, окупаційна влада продовжує обмежувати доступ журналістів до судових процесів у політично мотивованих справах під приводом “антитерористичної безпеки”. Після початку повномасштабної війни незалежних та громадянських журналістів фактично перестали допускати до будівель судів у Криму.
Серед іншого на зустрічі також торкнулися питань мілітаризації освіти, переписування історії відповідно до російських пропагандистських наративів, порушення культурних прав кримських татар, руйнування культурної спадщини та екологічні загрози на окупованому півострові.
Наприкінці заходу учасники наголосили на необхідності подальшої співпраці з міжнародними організаціями, зокрема ЮНЕСКО, для документування порушень прав людини та захисту культурної й природної спадщини в окупованому Криму.
Раніше ZMINA писала, що правозахисники подали до ООН матеріали про дезінформацію РФ як інструмент тиску на культурні права в умовах війни.