Лише 15% громад використовують гендерно орієнтований підхід при формуванні бюджету та проєктів відновлення – дослідження
Менше половини громад в Україні використовують гендерно чутливі дані при розробленні проєктів розвитку чи відновлення. Лише у 15% громад при формуванні бюджету враховують потреби груп чоловіків та жінок.
Про це розповіли експертки під час презентації дослідження інструментів гендерно чутливого та інклюзивного відновлення громад, яке провів аналітичний центр ГО “Бюро гендерних стратегій та бюджетування”, передає ZMINA.
Наталія Рябушенко (скриншот презентації дослідження в “Укрінформі”)Врахування потреб жінок у процесах відновлення та участь жінок у прийнятті рішень в Україні все ще залишаються обмеженими. На це звернула увагу координаторка проєкту “GEN-Відновлення”, представниця Українського жіночого фонду Олена Панченко:
“Відновлення потребує посилення місцевих інституцій і процесів за активної участі жіночих громадських організацій. Саме на локальному рівні формується якість рішень щодо відновлення, включно з плануванням, бюджетуванням, реалізацією проєктів, що впливають на життя громад”.
Дослідження охопило громади у 16 областях, експерти отримали майже 70 анкет з відповідями. Це допомогло оцінити, наскільки в громадах використовують гендерно чутливий підхід при розподілі фінансів, формуванні послуг чи створенні доступу до них, розповіла керівниця аналітичного центру бюро гендерних стратегій бюджетування Наталія Рябушенко. За її словами, гендерно орієнтоване бюджетування спрямоване на потреби всіх груп людей, зокрема тих, які стали вразливими внаслідок війни.
Експерти дослідили, наскільки громади можуть в різних форматах застосовувати механізм забезпечення гендерної рівності. Результати свідчать, що найпоширенішим є запровадження консультативно-дорадчого органу з питань сім’ї, гендерної рівності та запобігання домашньому насильству (55%). Також у кожній другій громаді (45%) визначено координатора з питань забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. Проте майже ніде (лише в 1% громад) не призначені радники з гендерних питань на громадських засадах. Переважна більшість громад має плани чи інші документи, які стосуються розвитку та безбарʼєрності.
Скриншот презентаціїЕксперти звернули увагу на епізодичну і нерівномірну залученість до навчання щодо застосування гендерного підходу людей, які у громадах приймають рішення, напрацьовують документи, стратегії, програми, бюджетні документи (26%).
Водночас 67% громад проводять оцінку потреб мешканців та мешканок, 45% – ведуть збір даних з розподілом за статтю та віком. Проте гендерно орієнтований підхід у формуванні бюджету застосовують лише в 15% громад. У більшості випадків гендерно чутливі дані збирають, але використовують частково. Зокрема, при розробленні проєктів розвитку чи відновлення у 38,7% громад використовують окремі дані щодо становища різних груп жінок і чоловіків, у 30,6% громад – лише статистичні показники без розділення за статтю, і лише в 14,5% громад максимально враховують дані гендерного профілю населення.
У дослідженні також проаналізували, які гендерно чутливі послуги надаються у громадах, зокрема щодо нових програм для сімей з дітьми. У 44% громад запроваджена послуга електронної черги в дитячі садки, в 29% діє програма “ЄЯсла”.
Скриншот презентаціїДві третини громад повідомили, що у них запроваджений соціальний супровід сімей та людей у складних життєвих ситуаціях, також сімей, де виховуються діти-сироти та позбавлені батьківського піклування. Денний догляд для дітей з інвалідністю є у кожній четвертій громаді, послуга раннього втручання – у кожній третій (29%).
Дослідження виявило, що у громадах відсутня комплексна система підтримки людей, які постраждали від домашнього та гендерно зумовленого насильства, зокрема сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК). Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги є у 45% громад, притулок можна знайти у 16% громад, а денний центр допомоги постраждалим – у 25%. Повільний розвиток нових сервісів може свідчити про обмеженість ресурсів та недостатню пріоритетність цього напряму, припускають автори дослідження.
Нагадаємо, у січні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт №12245, який передбачає застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі на державному та місцевому рівнях.
У лютому 2026 року був анонсований проєкт Gender Equality Facility – ініціатива з технічної допомоги, яку Євросоюз надасть українському уряду для прискорення гендерно відповідальних реформ на шляху до членства в ЄС та підтримки інклюзивного відновлення країни.
Раніше ZMINA писала, що в Україні розробили Індекс гендерної рівності за європейськими стандартами. Такий інструмент може сприяти реформам та інтеграції України в ЄС.
