Громадськість напрацювала детальний план, як виконати вимоги ЄС у сфері правопорядку: чому це важливо

Реформування органів правопорядку є однією з ключових вимог до України при вступі до ЄС. Водночас офіційні критерії Єврокомісії сформульовані узагальнено, тому громадськість напрацювала більш детальний план необхідних заходів. 

Про це йшлося під час обговорення цільових індикаторів у сфері органів правопорядку при вступі до ЄС, яке організував Український центр європейської політики 23 квітня, передає ZMINA.

Фото: ілюстративне Unsplash

Під час заходу презентували імплементаційний план, який містить заходи з виконання вимог ЄС щодо реформування органів правопорядку за переговорним розділом 24 “Юстиція, свобода і безпека”. План розробили експерти Українського центру європейської політики (УЦЄП) та Центру політико-правових реформ (ЦППР). 

Як пояснила виконавча директорка УЦЄП Любов Акуленко, напрацьовуючи пропозиції, громадськість може долучитися до переговорного процесу і за можливості допомогти уряду.

“Друга причина, чому ми це робимо – переговорний процес складається з двох частин: технічна і політична. Якщо подивитися на технічну сторону процесу в інших країнах, завдання були сформульовані дуже загально і це в певний час створювало проблеми для країни-кандидата – як їх виконувати. Свого часу це було великою проблемою для країн Західних Балкан“, – зазначила вона.

Любов Акуленко пояснила, що після надання проміжних цільових показників (бенчмарків за 23-24 розділами), Україна повинна буде отримати звіт за проміжними цільовими індикаторами (IBAR – Interim Benchmark Assessment Report): 

“На основі цього звіту буде визначено, чи ми можемо рухатися до заключних індикаторів в цій сфері. Дуже важливо розуміти, що саме для Європейського Союзу буде вважатися достатнім у конкретній сфері для того, щоб нам надали цей звіт. IBAR будуть видавати за всіма секторами”.

Експертка додала, що з огляду на заяви країн ЄС прискореного вступу для України не буде. Для отримання членства Україна має продемонструвати виконання Копенгагенських критеріїв (серед яких – стабільність інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини, повагу та захист меншин). Зокрема, це стосується й реформи органів правопорядку.

“У Копенгагенських критеріях є пункт, що інституції, які відповідають за ці напрями, повинні мати достатньо спроможностей, щоб виконувати покладені на них функції”, – зауважила Акуленко.

За її словами, оскільки бенчмарки (критерії) сформульовані загально, автори дослідження вирішили розробити  більш детальний план, щоб чітко розуміти прогрес чи відставання у виконанні вимог. При роботі аналітики опиралися на дорожню карту для вступу до ЄС, Комплексний стратегічний план реформи органів правопорядку, Державну антикорупційну програму, Стратегію реформування пенітенціарної системи.

Згодом критерії (бенчмарки), які Єврокомісія неформально передала Україні, були опубліковані “Європейською правдою”. Бачення експертів збіглося з позицією Єврокомісії майже стовідсотково. Напрацьований план наразі є проєктом, який може стати в пригоді в переговорному процесі. 

Автори дослідження розповіли, що зосередилися на інституційному аспекті. У пункті 24.7 критеріїв “Інституційна база” завдання сформульоване так: “Зміцнити інституційну базу, зокрема через чіткіше визначення повноважень правоохоронних органів, посилення їх незалежності та доброчесності, оперативних, аналітичних та ІТ-можливостей, міжвідомчої співпраці та підготовки персоналу”.  

“Питання органів правопорядку є ключовим і важливим для європейських партнерів в процесі нашого вступу. На органи правопорядку буде припадати багато зобов’язань і завдань з імплементації й під час переговорів, і після вступу України до Європейського Союзу”, – зазначила координаторка напряму європейської інтеграції Центру політико-правових реформ Вікторія Мельник.

Документ, який представили експерти, створений як таблиця з імплементаційними заходами та індикаторами їх виконання. У вступній частині наголошується, що Єврокомісія у звітах про розширення регулярно констатує, що система органів правопорядку України продовжує стикатися з глибинними структурними проблемами. Серед ключових викликів – не завершена інституційна трансформація окремих органів, слабкі механізми внутрішньої та зовнішньої підзвітності, проблеми з гарантіями інституційної незалежності, несталі та непрозорі кадрові процедури, а також обмежена управлінська та аналітична спроможність.

Імплементаційний план, розроблений експертами, охоплює заходи щодо Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки, АРМА, Пенітенціарної служби і Служби пробації, правничої освіти. Серед заходів – зміни до законодавства, оновлення складу органів, призначення співробітників на посади за оновленими процедурами, проведення аудиту.

“Для громадянського суспільства та широкої громадськості такі індикатори створюють основу для ефективного моніторингу перебігу реформи, раннього виявлення проблем і ризиків, а також формування обґрунтованої реакції на випадки уповільнення, імітації або відхилення від задекларованих цілей”, – йдеться в документі. 

Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює такі сфери: судова влада та основоположні права, юстиція, свобода та безпека, економічні критерії, функціонування демократичних інституцій, реформа державного управління, публічні закупівлі, статистика, фінансовий контроль. 

Нагадаємо, Європейський Союз передав Україні офіційний перелік критеріїв для вступу за трьома переговорними кластерами та розпочав моніторинг їх виконання. Найжорсткіші вимоги стосуються кластера “Основи вступу до ЄС”, який охоплює верховенство права, антикорупцію та права людини. Саме ці умови Україна має виконати повністю ще до набуття членства.

Раніше ZMINA повідомляла, що громадські організації офіційно залучені до процесів євроінтеграції, зокрема до робочих груп щодо реформ, запланованих у межах переговорних кластерів. Проте експерти звертають увагу на нерідко формальний характер цієї залученості та відсутність належної взаємодії з боку влади.

Також громадськість напрацювала детальний план, що треба зробити у сфері прав людини для вступу до ЄС.