Військова влада М’янми розширила заборону на менструальні засоби: правозахисники називають це гендерним насильством

Військова влада М’янми розширила обмеження на поширення засобів менструальної гігієни, заявляючи, що їх нібито використовують поранені бійці опору для надання першої допомоги. Місцеві активістки та правозахисні організації вважають такі дії порушенням прав людини та формою гендерно зумовленого насильства.

Про це пише The Guardian.

Фото: Canva

Країна перебуває у стані затяжного конфлікту з 2021 року, коли військові усунули демократичний уряд і почали масштабні репресії проти опозиції. Відтоді артилерійські обстріли, підпали населених пунктів і довільні затримання стали звичними практиками.

Представниця жіночої правозахисної ініціативи Sisters2Sisters Тінзар Шунлей Ї пояснила, що військові виправдовують заборону тим, що прокладки нібито використовують сили самооборони для медичних потреб або навіть як устілки для взуття, щоб вбирати піт і кров. Водночас офіційних публічних рішень чи документів про заборону влада не оприлюднила.

Активісти пов’язують ці обмеження з тактикою, відомою як “чотири відсікання”, яка передбачає позбавлення опозиційних сил доступу до базових ресурсів. Обмеження почали діяти ще у серпні в регіонах, де контроль утримують противники режиму. Зокрема, повністю заборонили перевезення гігієнічних засобів через міст між регіонами Сагаїн і Мандалай.

Цього року влада розширила заборону, і, за словами активістів, вона може бути значно масштабнішою, ніж здається, адже тема менструації залишається табуйованою і про неї рідко говорять публічно.

Засновниця медичної організації Skills for Humanity Мередіт Банн наголосила, що прокладки не можуть ефективно використовуватися для лікування вогнепальних поранень або серйозних травм. Вона пояснила, що такі засоби не утримуються на рані, не здатні поглинути достатню кількість крові і не забезпечують належної чистоти, тому аргументи військових не відповідають реальності.

Через обмеження жінки змушені використовувати небезпечні альтернативи – ганчірки, листя або папір. Засновниця освітньої ініціативи Pan Ka Lay Анрієт Сейрак зауважила, що це підвищує ризик інфекцій сечостатевої системи, викликає біль і дискомфорт.

Інший варіант – купувати засоби гігієни на чорному ринку, де ціни зросли утричі. Водночас мінімальна денна зарплата в країні залишається нижчою за вартість упаковки таких товарів.

На тлі фактичного колапсу системи охорони здоров’я доступ до лікування обмежений. Правозахисники кажуть, що жінки часто звертаються по антибіотики через інфекції, але не завжди можуть їх отримати. Частина з них змушена залишатися вдома під час менструації, відмовляючись від роботи чи громадської діяльності.

Активістки вважають, що саме цього і прагне військова влада – обмежити мобільність жінок і витіснити їх із публічного життя. Вони також наголошують, що такі дії спрямовані не лише проти жінок, а й проти цивільного населення загалом, включно з людьми в таборах для внутрішньо переміщених осіб, кількість яких перевищує 3,5 мільйона.

Місцеві організації вже повідомили про ситуацію структурам ООН і назвали заборону базових засобів гігієни прямим порушенням прав людини.

Нагадаємо, що ставлення до менструації у світі різниться кардинально: поки у Великій Британії мережа супермаркетів Aldi запровадила безоплатні засоби гігієни в туалетах, а в Індії вперше ввели оплачувану відпустку під час менструації, то у Непалі 16-річна Аніта Чанд померла після того, як під час менструації жила в ізольованій хатині, куди її вигнали рідні. Там її вкусила змія.