Італійський суд проігнорував докази невинуватості нацгвардійця Марківа
Італійський суд проігнорував критично важливі докази невинуватості українського нацгвардійця Віталія Марківа, якого звинувачують у причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі 2014 року біля Слов’янська на Донеччині.
Про це розповідають у Харківській правозахисній групі.
На початку жовтня суд у місті Павія показав мотиваційну частину вироку українцю, де стверджується, що солдат нібито активно сприяв умисному убивству іноземних журналістів на околиці окупованого тоді проросійськими бойовиками Слов’янська. Суд, за словами правозахисників, повторив свідомо хибні твердження та проігнорував важливі докази захисту.
“Двоє чоловіків (Андреа Роккеллі та Андрій Миронов. – Ред.) загинули від мінометного вогню, фактично перебуваючи в зоні війни, водночас жоден з них не мав офіційної акредитації для преси, а також не носив розпізнавальних знаків, які б свідчили про те, що вони журналісти”, – розповідають вони.
Російський правозахисник Миронов, як стверджує захист Марківа, водночас також носив камуфляжні штани.
Крім того, розкритикували правозахисники свідчення французького журналіста Рогелона, на яких також базується обвинувачення щодо українця. Так, у 2014 році чоловік не зміг згадати, звідки обстріляли журналістів, а вже за чотири роки вказував, що стріляли саме з українських позицій.
Як відомо, 12 липня суд в італійському місті Павія засудив до 24 років ув’язнення бійця Національної гвардії України Віталія Марківа.
Українця арештували у 2017 році за підозрою в причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі 2014 року біля Слов’янська на Донеччині. Там він працював у групі фоторепортерів із напарником-перекладачем, російським правозахисником Андрієм Мироновим.
Італійські прокурори вважають загибель Роккеллі умисним убивством. За їхньою версією, перебуваючи на горі Карачун, Марків передав інформацію про перебування журналістів українській армії. Захист відкидає ці звинувачення, наполягаючи на тому, що журналісти перебували в зоні війни без розпізнавальних знаків і стали жертвами перехресного вогню. Італійська сторона відмовилася від проведення слідчих дій на місці події, а також проігнорувала пропозиції України щодо створення спільної слідчої групи, які висловлювали після арешту Марківа.
