Конституційний Суд Латвії скасував вимогу до держмедіа публікувати контент мовами нацменшин

Конституційний Суд Латвії ухвалив рішення, яким визнав неправомірною вимогу до державного мовника створювати частину контенту мовами національних меншин, зокрема російською.

Про це повідомляє латвійське видання LSM.

Засідання Конституційного Суду. Фото: Kārlis Miksons / Latvijas Sabiedriskais medijs

Підставою для розгляду справи стало звернення 20 депутатів Сейму, які оскаржили законодавчу норму про обов’язкове створення медіаконтенту іншими мовами. На їхню думку, така вимога знижує значення латиської мови як єдиної державної та може створювати ризики для національної безпеки.

Суд підтримав позицію заявників, наголосивши, що саме латиська мова є основою національно-культурної ідентичності країни, а тому громадські медіа мають функціонувати виключно нею. Водночас у рішенні зазначено, що російська мова залишається широко доступною в Латвії — зокрема через комерційні медіа та численні друковані й аудіовізуальні ресурси. Отже, її використання не перебуває під загрозою, а російськомовне населення має достатні можливості реалізовувати свої права в інформаційному просторі без додаткової державної підтримки.

У Конституційному Суді також звернули увагу на інформаційні загрози з боку РФ. За оцінкою суддів, одним із ключових інструментів впливу є поширення пропаганди та дезінформації. У цьому контексті саме державні медіа латиською мовою повинні забезпечувати громадян достовірною інформацією та пояснювати суспільно-політичний контекст.

Суд підкреслив, що використання мов меншин у державних медіа має бути обґрунтованим і пропорційним загрозам національній безпеці, а також не повинно підривати статус латиської мови.

Скасування оскаржених норм набуде чинності 1 травня 2027 року. До цього часу Сейм має розробити новий підхід, який дозволить збалансувати мовну політику, права меншин і питання безпеки.

Голова Конституційного Суду Ірена Кучіна наголосила, що держава повинна знайти чіткий і стабільний баланс.

“Громадські медіа не повинні плутатися між офіційною мовою, правами меншин і національною безпекою — необхідно виробити послідовну політику”, — зазначила суддя.

Нагадаємо, що минулого року більш як 840 громадян Росії отримали розпорядження залишити Латвію до 13 жовтня поточного року після того, як вони не підтвердили знання латиської мови та не пройшли обов’язкові перевірки з питань безпеки.