Минула сесія Верховної Ради стала антирекордом з кількості ухвалених законів

Від вересня минулого року до січня поточного Верховна Рада ухвалила 63 закони, що стало абсолютним мінімумом для чинного скликання, а відбувається це на тлі рекордних строків розгляду документів від ухвалення за основу до голосування в другому читанні. 

Такі дані дослідження 14-ї сесії парламенту, підготовленого Лабораторією законодавчих ініціатив. 

Купол будівлі Верховної Ради в Києві. Фото: фейсбук-сторінка Верховної Ради України

Аналітики зосередилися на результатах роботи 14-ї сесії ВРУ, що тривала від початку вересня 2025 до січня 2026 року. Автори пропонують розглядати отримані дані як тенденції, а не як оцінку роботи нардепів загалом.

Серед основних висновків: 

• від реєстрації до остаточного ухвалення законопроєкту в середньому минає 382 дні, що є найбільшим результатом за період 4–14-ї сесії;
• під час останньої сесії нардепи встановили антирекорд із витраченого часу на обговорення законів – 48 годин, а це найнижче значення за останні три роки;
• під час останньої сесії ухвалили лише два євроінтеграційні законопроєкти, що є найнижчою часткою та кількістю таких від сьомої сесії, коли вперше почали позначати документи як євроінтеграційні;
• під час останньої сесії парламенту поменшало випадків, коли нардепи працюють не за правилами роботи Ради і , але масштаб порушень залишається суттєвим;
• подальше зниження так званого законодавчого спаму – тенденція з 2019 року, коли реєстрували щороку по майже 2 тисячі проєктів законів;
• побільшало законодавчих ініціатив, авторами яких є групи від 8 до 22 нардепів, що може вказувати на кращий рівень співпраці;
• від вересня минулого року до січня поточного депутати подали лише 218 запитів, що майже в півтора раза менше, ніж за 13-ту сесію;
• за 14-ту сесію провели сім “годин запитань до уряду”, а це на дві менше, ніж було на сесії до цього;
• 14-та сесія парламенту – одна з найповільніших та найменш активних з початку повномасштабного вторгнення.

Аналітики кажуть, що ймовірною причиною зниження активності роботи парламенту можуть бути як загальне виснаження, так і наслідки скандалів, пов’язаних з діяльністю антикорупційних органів.

“Не варто також виключати фактор надскладних обставин осені та зими 2025–2026 років. Велика кількість повітряних тривог та атак на об’єкти критичної інфраструктури могла вплинути на роботу державних установ, зокрема парламенту. Таке падіння показників особливо привертає увагу з огляду на зміну Уряду наприкінці минулої сесії: 14-та сесія мала б бути більш активною, наповненою законодавчою діяльністю нового уряду впродовж його “100 перших днів”, утім цього не сталося”, – уточнюють дослідники. 

Також нагадали про зменшення кількості народних депутатів і , адже на початок 15-ї сесії їх залишилося 393. Ще влітку минулого року ZMINA писала, як уперше в історії України в парламенті працювало 398 нардепів, але відтоді з різних причин склали мандати, зокрема, Анна Колісник, Олесь Довгий, Дар’я Володіна, Ірина Кормишкіна, Андрій Парубій, Сергій Щвець, Ярослав Рущчишин, Володимир Мороз.

Нагадаємо, дев’яте скликання Верховної Ради має низку феноменів, що відбулися вперше в історії українського парламентаризму, серед яких збільшення кількості депутаток, молоді та відсутність голосування за колег, або так званого кнопкодавства. 

Понад два десятки нардепів прогуляли більш як половину засідань за час роботи чинного скликання, але навіть з урахуванням цього їхня корисність була вища за минуле скликання.