Мала кількість звільнених та відсутність належної підтримки ексбранців: у Києві відбудеться акція на підтримку цивільних у російській неволі
У Києві 7 березня відбудеться акція “Чекаємо не квітів – чекаємо своїх” з метою привернення уваги до малої кількості звільнених бранців Кремля та відсутності гідної реабілітації для них.
Про це виданню ZMINA повідомили в благодійному фонді “Цивільні в полоні”, який є організатором акції.
Захід розпочнеться 7 березня, о 14:00, на Контрактовій площі біля оглядового колеса.
За словами матері зниклого бранця Сергія Строєва, сім’ї зниклих безвісти цивільних досі нічого не знають про стан здоров’я та місце утримання своїх близьких.
“Нам невідомо, у яких таборах, в’язницях та колоніях переховують наших рідних. Ми не знаємо, у якому стані наші сини, батьки та чоловіки. Але нам зрозуміло, що за понад чотири роки неволі в бранців так чи інакше з’являються серйозні проблеми зі здоров’ям. Ми знаємо, бо це відбувалося на наших очах, що їх забрали російські військові й кудись вивезли”, – говорить Ольга Строєва.
Вона зазначає, що родинам безвісти зниклих важко жити в постійному стресі через стан невідомості. Адже вони не отримують листів та не мають змоги передати посилки своїм близьким у неволі. Такі сім’ї перебувають у постійному пошуку своїх рідних, викрадених росіянами.
“І так триватиме, поки наші рідні не повертаються додому, до матерів, дітей і коханих. І ми – їхні рідні – стали заручниками цих страшних обставин. Але ми продовжуємо шукати. Ми продовжуємо чекати, щоб обійняти наших рідних“, – додає вона.
За словами голови благодійного фонду “Цивільні в полоні” Костянтина Давиденка, його організація проведе чергову акцію, щоб привернути увагу до проблем зі звільненням з російської неволі бранців Кремля. Адже досі відсутній дієвий механізм, який би дозволяв повертати більшу кількість цивільних.
“Серед утримуваних є важкохворі цивільні, жінки та люди літнього віку. Вони потребують першочергового повернення, оскільки щодня їхнє здоров’я погіршується”, – наголошує активіст.
Також звільнений бранець підкреслює, що досі не розв’язано проблем із проходженням реабілітації та інтеграції таких людей у суспільство. Як зазначає Костянтин, держава ніби розробила програму підтримки ексбранців, але вона “сира” й потребує суттєвого доопрацювання.
“Ми наполягаємо, щоб вона була глибшою, тривалішою та охоплювала ширший спектр медичних послуг, які реально необхідні людям після полону. Сьогодні після 21 дня реабілітації людина фактично залишається сам на сам з наслідками пережитого та змушена звертатися до сімейного лікаря“, – пояснює Давиденко.
Активіст наголошує, що полон – це комплексна травма, яка потребує довготривалої спеціалізованої підтримки. Як психологічної, так і медичної та соціальної. Особливо гостро стоїть питання стоматологічної допомоги.
“Більшість звільнених отримує рахунки на значні суми. Доходить до того, що родини змушені відкривати збори в соціальних мережах, щоб відновити здоров’я звільнених цивільних”, – розповідає очільник фонду.
На думку Давиденка, мають діяти повноцінні державні програми підтримки цивільних, звільнених з російської неволі. Представники фонду “Цивільні в полоні” готові не лише долучатися до покращення таких ініціатив, але й шукати фінансування.
“Однак через те, що проблема цивільних, звільнених з неволі, досі не сприймається як пріоритетна, залучення ресурсів потребує проходження десятків кабінетів і постійного “стукання у двері”. Це виснажує тих, хто й так перебуває на межі. Через це ми виходимо на акцію, щоб питання повернення та гідної реабілітації цивільних залишалося в публічному полі й не зникало з порядку денного“, – пояснює колишній бранець Кремля.
Нагадаємо, що 5 лютого 2026 року Україна провела 71-й обмін полоненими. Додому повернулися 150 українських військових і семеро цивільних. Серед звільнених – військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Серед них солдати, сержанти й офіцери. Разом із військовими з полону також повернулися цивільні. Більшість визволених перебувала в російській неволі з 2022 року.
