Індекс сприйняття корупції: Україна залишається поза першою сотнею
Україна посіла 104-те місце серед 182 країн у рейтингу Індексу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) за 2025 рік і набрала 36 балів зі 100.
Про це йдеться у звіті міжнародної організації Transparency International.
Протести проти закону, який обмежував незалежність українських антикорупційних органів. Фото: Станіслав Козлюк / ReutersПорівняно з 2024 роком Україна додала один бал і піднялася на одну позицію в рейтингу. У Transparency International Ukraine зазначають, що тепер Україна має 36 балів – стільки ж, скільки Аргентина та Беліз. На один бал вище розташувалися Колумбія, Домініканська Республіка, Гамбія, Лесото та Замбія. Натомість Бразилія та Шрі-Ланка отримали на бал менше.
У Transparency International Ukraine пояснили, що Україна фактично повторила результат CPI-2023. В організації вказали, що суттєвого прориву не відбулося через уповільнення євроінтеграційних реформ і виконання міжнародних зобов’язань, які залишаються ключовими чинниками змін у країні.
Результати України в CPI-2025 розрахували на основі восьми досліджень, що охоплювали період із січня 2023 до вересня 2025 року включно. У Transparency International Ukraine уточнили, що через методологічні обмеження на цьогорічний рейтинг не вплинули події осені 2025 року, зокрема операція “Мідас”, а також події початку 2026 року, серед яких повідомлення про підозру НАБУ голові фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.
В організації також наголосили, що попри позитивну динаміку нинішній показник є радше “авансом” від українського суспільства та міжнародних партнерів, а не результатом послідовної й сталої державної антикорупційної політики.
Серед західних сусідів України незмінним залишився лише показник Польщі – 53 бали та 52-ге місце в CPI-2025. Водночас Словаччина втратила один бал і має 48 балів та 61-ше місце, Румунія – 45 балів і 70-те місце, Молдова – 42 бали й 80-те місце, Угорщина – 40 балів і 84-те місце. Отже, жодна із сусідніх країн не покращила своїх показників, а Україна стала єдиною державою регіону, якій вдалося дещо підвищити позиції в рейтингу.
Серед країн-кандидаток на вступ до Європейського Союзу середній бал CPI у 2025 році становить 39, тоді як торік він дорівнював 40. Цей показник на три бали перевищує результат України.
За рік не змінилися позиції Чорногорії, яка має 46 балів і 65-те місце, та Північної Македонії із 40 балами і 84-м місцем. Молдова втратила один бал і має 42 бали та 80-те місце. Сербія знизилася на два бали – до 33 балів і 116-го місця. Грузія, Албанія та Туреччина втратили по три бали: Грузія отримала 50 балів і 56-те місце, Албанія – 39 балів і 91-ше місце, Туреччина – 31 бал і 124-те місце. Водночас Боснія і Герцеговина покращила свій результат на один бал і має 34 бали та 109-те місце.
Отже, за підсумками 2025 року серед усіх країн-кандидаток до ЄС прогрес у рейтингу CPI продемонстрували лише Україна та Боснія і Герцеговина.
Нагадаємо, що в Україні антикорупційні органи, журналісти та активісти працюють у складному середовищі постійного тиску. Попри формально закріплену незалежність інституцій, на практиці антикорупційники стикаються з політичними атаками, спробами дискредитації, фінансовими обмеженнями та інформаційним впливом. Ці ризики посилюються в умовах війни, коли боротьба з корупцією часто опиняється між вимогами безпеки, політичної доцільності та суспільного контролю.
Водночас переслідування антикорупційних органів і журналістів не є винятково українською проблемою. У різних країнах світу – від авторитарних режимів до формально демократичних держав – розслідувачі стають обʼєктами кримінальних справ, судових позовів, адміністративного тиску й фізичних нападів. Міжнародні звіти фіксують системну безкарність за злочини проти журналістів і використання правових механізмів як інструмента придушення антикорупційних розслідувань.
ZMINA проаналізувала міжнародний досвід захисту антикорупційних інституцій, журналістів і активістів та зібрала практики, які допомагають зменшувати політичний тиск і зберігати незалежність. Про правові механізми, фінансові гарантії, програми безпеки й міжнародну координацію, а також про те, які з цих моделей можуть бути адаптовані для України, – далі в матеріалі.
Читайте також: Українські антикорупційні реформи 2025 року: що спрацювало, а що буксує
