Реформування МСЕК: що змінилося на краще у процедурі встановлення інвалідності та які бар’єри залишаються
В Україні рік тому запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування дорослих замість МСЕК. Опитування пацієнтів свідчать про позитивні зміни – пришвидшилася процедура встановлення інвалідності, покращилося ставлення з боку експертних комісій. Але залишаються й бар’єри.
Про це розповіли юридичний радник громадської спілки “Ліга сильних” Ігор Бевх та радниця з юридичних питань реабілітації БФ “Пацієнти України” Христина Кірова під час пресконференції за результатами року реформи МСЕК.
Фото: ілюстративне PixabayІгор Бевх розповів про опитування людей з інвалідністю, які у 2025 році проходили оцінювання повсякденного функціонування. Більшість людей розповіли, що процедура пришвидшилася – оцінювання від направлення до встановлення інвалідності займало у середньому до двох тижнів.
“Також 60% осіб, які проходили оцінювання, зауважили покращення ставлення до них з боку експертних комісій. Також покращилася ситуація із доступністю приміщень та сервісами”, – розповів Бевх.
Експерти фонду “Пацієнти України” також проводили дослідження щодо нового механізму встановлення інвалідності. За словами Христини Кірової, пацієнти відзначають, що строк розгляду справ скоротився з 30 днів до менш ніж 20 днів:
“Електронна система дає можливість розглядати ці справи без прив’язки до певної території чи закладу охорони здоров’я. Зокрема, військовослужбовці мають можливість сформувати справу і передати її на розгляд в інший заклад охорони здоров’я, перебуваючи в певному закладі на лікуванні”.
Експерти звернули увагу і на проблемні моменти – зокрема те, що сімейні лікарі не хочуть брати відповідальність щодо направлень.
“Здійснюється комунікація з керівниками закладів охорони здоров’я, відбувається навчання фахівців для того, щоб регулювати, хто має брати на себе відповідальність і видавати направлення на проходження оцінювання повсякденного функціонування”, – зазначила Кірова.
Також залишається проблема медичних документів попри те, що реформа передбачала цифровізацію направлення та перенаправлення документів, звернув увагу Ігор Бевх:
“Ми розуміємо, що може йтися про давні документи, яких немає в базі, їх потрібно підтверджувати. Але дуже часто люди скаржилися, що у них вимагають мокрі печатки, без яких документи не розглядають. За цими печатками треба їздити з лікарні в лікарню, що призводить до затягування процесу і додаткових фінансових витрат людей”.
Запровадження електронної системи має переваги в тому, що губиться менша кількість документів, звернула увагу Христина Кірова:
“Всі ці документи видані на централізованому рівні, всі дії, які здійснюють фахівці, фіксуються в електронній формі. Це мінімізує будь-які негативи, які були при МСЕК. Тому продовжуємо реформу з урахуванням того, що ще є багато над чим працювати”.
Ігор Бевх нагадав, що оновлення комісій не було кінцевою метою реформи. Необхідно перейти від медичної моделі до оцінювання потреб людей з інвалідністю і забезпечення їхніх прав на підставі цього оцінювання.
Експерти також зазначили, що в Україні міжнародну класифікацію функціонування (МКФ) почали впроваджувати у 2017–2018 роках. За словами керівниці ГО “Соціальна синергія” Марʼяни Онуфрик, у 2022 році МКФ була затверджена Міністерством економіки як національний класифікатор, але так і не набула широкого поширення.
“МКФ відобразила перехід від медичної моделі через інші моделі до соціальної, правозахисної, яка говорить, що концепт інвалідності належить до суспільства, а не до людини. Бо людина може мати певні порушення, які можуть обмежувати її життєдіяльність, але вони обмежують цю життєдіяльність, лише коли стикаються з різноманітними бар’єрами”, – зазначила Онуфрик.
Раніше ZMINA повідомляла, що уряд ухвалив зміни до постанови, яка регулює роботу експертних команд, що працюють замість МСЕК. Зокрема, був уточнений перелік причин встановлення інвалідності.
Після реформування МСЕК експерти казали, що оскаржити рішення про встановлення інвалідності стало простіше.
Реформу системи встановлення інвалідності експерти у сфері прав людей з інвалідністю назвали однією з “перемог” 2025 року. На зміну МСЕК із суто медичним підходом до встановлення інвалідності прийшла система оцінювання повсякденного функціонування, створення експертних команд, заснованих на більш індивідуальному підході.
Нагадаємо, ZMINA писала, що Єврокомісія у Звіті про розширення 2025 року щодо України, звернула увагу, що правова та інституційна база щодо прав людей з інвалідністю все ще потребує повного узгодження з правом ЄС, включно з Європейським актом про доступність. Україні треба посилити зусилля для забезпечення доступності будівель та інших видів інфраструктури, особливо в контексті реконструкції. Також ще має бути ухвалене законодавство щодо вдосконалення системи реабілітації для людей з інвалідністю.
