Законопроєкт про посилення відповідальності за дискримінацію став євроінтеграційним – що це означає?
Законопроєкт №13597, який посилює відповідальність за злочини на ґрунті нетерпимості та дискримінації став євроінтеграційним.
Про це повідомила виконавча директорка громадської організації Gender Stream Ольга Полякова у коментарі виданню ZMINA.
Фото з мережі“Цей статус підтверджує, що протидія злочинам ненависті та дискримінації більше не розглядається як “додаткова” або факультативна тема, а є частиною структурних реформ. Законопроєкт безпосередньо відповідає логіці гармонізації кримінального та адміністративного законодавства з acquis ЄС”, – говорить Ольга Полякова.
За її словами, отримання законопроєктом євроінтеграційного статусу означає, що держава офіційно визнала його дотичність до виконання зобов’язань України в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. Йдеться передусім про сферу фундаментальних прав, верховенства права та ефективного правосуддя, які є базовими вимогами ЄС.
“Для європейських інституцій важливо бачити, що Україна не лише декларує цінності, а створює чіткі, передбачувані та дієві механізми їх реалізації. Саме це робить законопроєкт №13597: він закриває правові прогалини, які роками заважали ефективному розслідуванню злочинів ненависті”, – каже експертка.
Варто зазначити, що законопроєкт №13597 змінює саму архітектуру реагування держави на злочини ненависті. Він пропонує чітке й уніфіковане визначення мотиву нетерпимості, що дозволяє коректно кваліфікувати злочини та уникати їх маскування під “хуліганство”.
Також вперше вибудовується логічний баланс між адміністративною та кримінальною відповідальністю, що відповідає європейській практиці. Це дає змогу правоохоронним органам реагувати ефективно, залежно від тяжкості правопорушення.
Крім того, законопроєкт покликаний уніфікувати підходи до обтяжуючих обставин у низці статей Кримінального кодексу, що підвищує правову визначеність. Важливо, що він не створює “особливих груп”, а встановлює однакові правила захисту для всіх, хто стає мішенню насильства з мотивів нетерпимості.
У підсумку держава має отримати робочий інструмент, який дозволяє перейти від вибіркового реагування до системної політики безпеки й захисту кожної людини в нашій країні.
Експертка також додала, що робота над законопроєктом вимагала і продовжує вимагати тривалого та послідовного діалогу з представниками різних депутатських фракцій, груп і міжфракційних об’єднань.
“Тема злочинів ненависті часто стає предметом політичних маніпуляцій, тому нашим ключовим завданням було зняти ідеологічні напруження та зосередити розмову на правовій суті й безпековому вимірі”, – каже виконавча директорка громадської організації Gender Stream Ольга Полякова.
Вона акцентує на тому, що адвокаційна діяльність Gender Stream стосовно законопроєкту від самого початку будується навколо європейських стандартів, верховенства права та захисту людини. Уже на етапі реєстрації законопроєкт отримав безпрецедентну підтримку з боку народних депутатів і депутаток, що стало чітким сигналом готовності парламенту працювати з цією темою системно.
Для правозахисного руху ухвалення законопроєкту №13597 означатиме перехід від постійної реакції на окремі інциденти до роботи з системними механізмами, переконана Полякова. Наявність чітких правових норм створює основу моніторингу, дієвого реагування та контролю. Правозахисники отримують дієвий інструмент, який дозволить вимагати не “доброї волі”, а виконання конкретних норм закону від відповідальних державних органів.
Крім того, законопроєкт №13597 відкриває простір для формування широкої коаліції громадянського суспільства.
“Ми свідомо працюємо над об’єднанням організацій, які представляють інтереси різних вразливих груп, адже в основі нашої спільної роботи одна мета: захист життя, гідності та прав кожної людини в Україні”, – додає експертка.
Нагадаємо, що законопроєкт № 13597 зареєстрували 4 серпня.
Читайте також: Коли ненависть стає нормою, а захист – винятком: як в Україні (не)захищають ЛГБТІК-людей від погроз та нападів
