“Моя країна ще стрічатиме світанки вільного щасливого життя!”: волонтерка з Мелітополя Маргарита Харенко пише вірші в неволі

Про це виданню ZMINA повідомляє її подруга Ганна.

Маргарита Харенко. Фото із соцмереж

За словами дівчини, Маргарита, яку незаконно засудили до 20 років позбавлення волі за “шпигунство”, сподівається на обмін. У листах до Ганни вона повідомляє, що в Новочеркаському СІЗО № 3 Ростовської області її утримують у неналежних умовах.

“Їх не виводять на вулицю, і їсти там неможливо”, – цитує подругу Ганна.  

Нещодавно Маргарита надіслала їй два вірші. У першому вона описує своє життя в неволі та війну, розв’язану РФ.

“Загублені серед уламків долі усі мої мрії, усі почуття.
Згасає, гинучи щодня в неволі, моє напівзруйноване життя.
Тут цілі дні наповнені журбою. Тут біль і смуток просочується скрізь.
Країно, ми розлучені з тобою! Та ворог не побачить моїх сліз!

Постійно відчувається утома і серце ниє і щемить.
Я вірю – ми повернемось додому. Я щиро хочу вірити – ще мить.
А поки – протриматись до ранку. Не дочекаєтесь від мене каяття.
Моя країна ще стрічатиме світанки вільного щасливого життя!” – пише Маргарита.

У другому вона просить у Бога “миру під українським прапором”:  

Нас намагалися знищити, а мі живі. Одних вбивали на фронті, а інших у тюрмі.
А ми вижили і пробили цей шлях, долаючи відчай, втому і страх.
Нас лякали і роками тримали в неволі. Невинних людей катували в полоні.
Твоїх, Україна, доньок і синів. Твоїх героїв, воїнів, а не рабів.
Господи, ми молимо тебе за Україну, Соборну, Вільну, Незалежну і Єдину.
Благослови нас, Боже, днями мирними під стягами жовто-блакитними.

Нагадаємо, Маргариту Харенко викрали з власного будинку 9 січня 2023 року. Спочатку жінку утримували в Мелітопольській установі виконання покарань № 144, потім перевезли до СІЗО в смт Якимівка.

Згодом проти українки порушили кримінальну справу за частиною 2 статті 282 КК РФ (“екстремізм”).

30 березня 2023 року росіяни провели судове засідання в справі Маргарити, але через брак доказів їм не вдалося висунути їй жодного звинувачення. Проте жінку не лише не відпустили, а й продовжували незаконно утримувати в неволі.

До початку повномасштабного вторгнення Маргарита працювала фармацевткою в одній з місцевих аптек. Крім цього, вона є членкинею благодійної організації “Українська волонтерська служба” та вірянкою баптистської церкви. 

У квітні 2024 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Харенко та спортсмена Сергія Авраменка з Мелітополя до 20 та 16 років позбавлення волі відповідно. Їх звинуватили в замаху на російського військовослужбовця, а Маргариту – також у “шпигунстві” та належності до організації “СІЧ-С14”. 

Наріз Маргариту тримають у СІЗО № 3 Новочеркаська Ростовської області (РФ), де її утримують у камері, яка розрахована на двох.