Поточний рік став антирекордним щодо закриття даних державою – “Опендатабот”

У 2025 році держава закрила доступ до даних про нерухомість, компанії ВПК та статистичні дані Генпрокуратури.

Увагу на це звернули в “Опендатаботі”. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Reuters

Відкриті дані – це інструмент для прозорості, боротьби з корупцією та цифрової трансформації в межах євроінтеграції. Від 2011 року в Україні діє закон про доступ до публічної інформації, що унормовує відповідні питання. 

Початок повномасштабного російського вторгнення, як кажуть аналітики, відкинув сферу відкритих даних фактично на шість років назад. У 2022 році Мінцифри запропонувало частково скасувати доступ до них на час війни, а проти цього марно виступали правозахисники.

“Після певної перерви деякі держоргани – розпорядники даних – почали публікувати набори, як й до великої війни. Наразі рейтинг відкритості даних в Україні коливається на рівні 44% – й цьогоріч цей показник ризикує опуститись ще нижче. Адже певні набори та показники закриваються навіть без законних на те підстав”, – пояснюють дослідники. 

Поточного року: 

• частково постановою № 1257 закрили дані про компанії військово-промислового комплексу, які можуть звертатися щодо приховування інформації до Міноборони;
• закрили декларації посадовців від НАЗК;
• закрили інформацію про об’єкти нерухомості, зокрема про всю нерухомість, якою володіє бізнес, про власність громадян, пов’язану з бізнесом, а також кадастрові номери земельних ділянок;
• приховали статистичні дані Офісу генпрокурора про самовільне залишення частини та інші порушення у війську.

Ілюстраційне зображення. Фото: EPА

Аналітики вважають, що найменш ризиковане та резонансне закриття пов’язане з компаніями ВПК, а от щодо решти висловлюють сумніви, чи зміцнюватиме це національну безпеку, як про це твердять посадовці. 

“Механічне закручування гайок у сфері відкритих даних не усуває реальних безпекових ризиків. Натомість воно послаблює аналітичні спроможності держави та суспільства, зменшує прозорість і потенційно створює нові загрози”, – каже засновник “Опендатаботу” Олексій Іванкін.

У цьому контексті аналітики нагадують, що вибіркове закриття інформації лише на платформах відкритих даних не захищає, а й може нашкодити, бо фактично підсвічує, що саме є чутливим.

Нагадаємо, що нещодавно уряд дозволив бачити, хто переглядає ваші дані в реєстрах.

В Україні немає механізму та законодавства, які допомогли б ефективно захистити персональні дані, кажуть експерти. Чинне передбачає, що обробляти персональні дані можна лише після отримання згоди. З порушенням цього, наприклад, ухвалили закон про реєстр військовозобов’язаних. Спершу з нього прибрали суперечливі норми, але повернули, коли суспільна увага зменшилась. Торік президент Володимир Зеленський підписав закон. 

Наявною ситуацією із захистом даних користуються, зокрема, шахраї та російські спецслужби, які збирають дані військовозобов’язаних попри обіцянки створити “дієву систему захисту”.