Українців закликають повідомляти до Міжнародного реєстру збитків про заподіяну російською війною шкоду
Українців закликають подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків для України (RD4U). Наразі кількість поданих заяв становить лише близько 80 тисяч.
Про це під час панельної дискусії “Відшкодування і підтримка жертв та гарантії неповторення”, організованої Українською Гельсінською спілкою з прав людини заявив старший проєктний спеціаліст Міжнародного реєстру збитків для України Михайло Каменєв, передає кореспондент видання ZMINA.
Михайло КаменєвМихайло Каменєв нагадав, що заяву можна подати безплатно не через додаток, а через вебпортал “Дія” і що для цього не треба мати особливих юридичних знань.
“Утім, процедура подання заяв потребує надання певної кількості доказів заподіяної шкоди. В реєстрі адміністративна процедура, а не судова, де є нижчі стандарти доведення у порівнянні із судовими процедурами”, — повідомив Каменєв і додав, що громадяни вже подали до реєстру майже 80 тисяч заяв.
Читайте також: Міжнародний реєстр збитків: як подавати заяви, пов’язані з втратою майна – поради юриста
У реєстрі очікують, що кількість заяв збільшуватиметься.
Каменєв повідомив, що Реєстр не знає, чому громадян неактивно подають заяви. Причини неактивності реєстр вивчатиме у майбутньому. Сам же ж старший проєктний спеціаліст припускає, що людей стримує у цьому кроці відсутність реальної можливості отримати виплати у найкоротші терміни.
“Ймовірно, вони не розуміють, коли ці виплати будуть. Наших запевнень і запевнень міжнародної спільноти в тому, що виплати однозначно будуть, єдине питання лише коли, не вистачає. Відтак в цьому контексті вкрай корисною є робота національних партнерів: державних органів, формувань громадянського суспільства, які в межах реєстру об’єднані в координаційну платформу з просування й інформування про реєстр серед найширшого кола заявників”, — пояснив Михайло Каменєв.
При цьому він вказав на пряму кореляцію між роботою конкретних інститутів громадянського суспільства і державних органів в певній тематиці та з кількістю заяв.
“До прикладу, ми бачимо, що в нас є відносно значна кількість заяв від родичів зниклих безвісти. Ми це пов’язуємо з роботою однієї з організацій, яка саме працює безпосередньо з родинами зниклих безвісти. З іншого боку, ми бачимо дуже невелику кількість заяв постраждалих від сексуального насильства. Зараз подано станом на третій квартал загалом 107 заяв. Це небагато, враховуючи, що тільки в відкритих кримінальних провадженнях вже понад 330 потерпілих, а пілотний проєкт Global Survivors Fund отримав понад тисячі заяв саме щодо сексуального насильства”, — розповів Михайло Каменєв і додав, що Міжнародний реєстр збитків для України очікує, що організації, які працюють з постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного із конфліктом (СНПК) допоможуть потерпілим подати ці заяви.
Він нагадав, що Реєстр збитків для України — міжнародна організація, що діє в інституційних рамках Ради Європи й створена відповідно до розширеної часткової угоди Ради Європи.
Михайло Каменєв нагадав, що 16 грудня відбудеться дипломатична конференція в Гаазі, на якій і буде відкрита до підписання Конвенція Ради Європи, якою створюється міжнародна компенсаційна комісія для України. Він пояснив, що у цю комісію увійде Міжнародний реєстр збитків для України.
“Першим кроком було створення Міжнародного реєстру збитків для України, в межах якого ми обліковуємо заяви про шкоду завдану внаслідок збройної агресії. Другим кроком є створення міжнародного компенсаційного механізму. Вона буде приймати рішення про присудження конкретних сум компенсацій. Третім етапом буде безпосередньо виплата фондом компенсацій. Цей фонд буде реалізовувати рішення компенсаційної комісії”, — пояснив етапи у процесі відшкодування збитків для громадян України Михайло Каменєв.
Він пояснив, що грошові ресурси відшкодування відбуватимуться не з бюджету України або бюджетів інших країн, а саме країни-агресора.
“Компенсація передбачає відшкодування збитків завданих порушником, а ним в цьому випадку однозначно є Російська Федерація. Рада Європи діє в лінії притягнення до відповідальності порушника, тому ми зараз перебуваємо у цілком логічному, планомірному русі до створення реально діючого компенсаційного механізму”, — пояснив Михайло Каменєв.
Старший проєктний спеціаліст закликав зацікавлених формувань громадянського суспільства долучатися до координаційної платформи, інформувати потерпілих, що вони можуть подати заяви до реєстру у відповідних категоріях і допомагати їм з процесом подання.
Читайте також: Як подати заяву на компенсацію до Реєстру збитків через зниклого безвісти родича – інструкція
- A1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
- А2.1 “Смерть близького члена сімʼї”;
- А2.2 “Зникнення безвісти близького члена сімʼї”;
- A2.3 “Серйозні тілесні ушкодження”;
- A2.4 “Сексуальне насильство”;
- A2.5 “Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання”;
- A2.6 “Позбавлення свободи”;
- A2.7 “Примусова праця або служба”;
- А3.1 “Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна”;
- А3.2 “Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна”;
- А3.6 “Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях”.
Під час цієї ж панельної дискусії керівниця програми адвокації благодійного фонду “Право на захист” Ксенія Ґедз вказала на інституційну неспроможність у захисті постраждалого населення в Україні. Вона наголосила, що Україна так і створила стратегію захисту прав постраждалого населення, а точкові рішення різних міністерств не координуються між собою. Крім того, після ліквідації Мінреінтеграції в країні не залишилося жодного центрального органу, відповідального за формування політики щодо захисту прав постраждалих.
