У листопаді в Україні зафіксували 14 випадків порушення свободи слова, зокрема непрямий тиск на журналістів-розслідувачів

Упродовж минулого місяця в Україні задокументували 14 випадків порушення свободи слова в Україні, з них сім – пов’язані з діями Росії, включно з обстрілами журналістів, редакцій медіа та телевеж, а також юридичним тиском.

Про це свідчать дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Фото: “Київ-24”

Двоє медійників загинули, захищаючи Україну: фотограф і продюсер Костянтин Гузенко та військовий фіксер Антон Бондаренко.

Російські обстріли продовжили загрожувати безпеці журналістів і медіа: дрони атакували автівки з волонтерами і кореспондентами у Донеччині, у Дніпрі та Запоріжжі пошкоджено приміщення редакцій та телевежі, частково зруйновано студії й техніку “Суспільного”.

Окрім російських загроз, в Україні фіксують випадки непрямого тиску на журналістів. Так, фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали досьє на журналістів, політиків, посадовців та детективів НАБУ – серед них 10 медійників, що розслідують корупцію (зокрема Юрій Ніколов і Олекса Шалайський), а “Слідство.Інфо” отримало файл із планом антикризової кампанії фонду Руслана Шостака, який передбачав залучення ботоферм, контрольованих інфлюенсерів і роботу з редакторами медіа для нейтралізації розслідування щодо евакуації дітей до Туреччини, що викликало стурбованість редакції щодо безпеки джерел.

Окрім цього, журналісти продовжують стикатися з погрозами і обмеженням доступу до інформації. Наприклад, Андрій Гринь отримав погрози після публікації матеріалу про фігуранта кримінальної справи 2018 року Юрія Микуляка, а Комишуваська селищна рада відмовила журналістці Вероніці Хорольській у відповіді на 21 інформаційний запит.

ІМІ наголошує: такі дії створюють непрямий тиск на медійників і можуть обмежувати свободу слова в Україні, навіть у відносно мирних регіонах.

Нагадаємо, що під час переговорів щодо можливого мирного плану для завершення російської війни проти України платформа Media Freedom Rapid Response (MFRR) та партнерські організації заявили, що категорично не підтримують ідеї амністії за потенційні воєнні злочини, скоєні під час повномасштабного вторгнення Росії. Особливо йдеться про злочини проти журналістів.