Очільника Фундації DEJURE поліція в Києві намагалася доставити до ТСК у Раду

Поліція в Києві намагалася доставити на засідання тимчасової слідчої комісії у Верховну Раду Михайла Жернакова – очільника Фундації DEJURE, яка опікується питаннями судової реформи та антикорупції. 

Про це він розповів на сторінці у фейсбуку та виклав відео спілкування з поліціянтами. 

Ілюстраційне зображення. Засідання парламентської ТСК під головуванням Власенка 16 липня 2025 року. Фото: Верховна Рада України

Активіст зазначив, що має адвоката. 

Поліціянти, спілкуючись із Жернаковим, показали запит від голови парламентської ТСК про те, що його треба доставити на засідання. У поліції Києва публічно інформацію нині не коментували.

У відповідь поліцейським Жернаков зазначив, що за законом ТСК не має повноважень вимагати примусового приводу на її засідання громадських активістів, а також розслідувати їхню діяльність. Він наголосив, що рішення комісії про його привід до Ради є незаконним, тож він відмовився виконувати вимогу поліцейських. 

ТСК, про яку йдеться, створена для розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. 

На початку листопада цього року Громадська рада доброчесності заявила про тиск з боку ТСК. 

“ТСК …створювали для тиску на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). Але після того, як у липні 2025 року такі спроби не дали результату, ТСК переключила увагу на Вищий антикорупційний суд (ВАКС) та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС)”, – йдеться в заяві. 

Автори зазначали, що ТСК узагалі не має мандату викликати представників ВККС чи ГРД та робити публічні допити. 

Голова комісії – нардеп Сергій Власенко, а його заступник – Максим Бужанський. 

Останній є одним з авторів ідеї створення в Україні “єдиної системи відеомоніторингу публічної безпеки”. Це, за словами правників, дозволить стежити за громадянами без рішення суду. 

Щодо Власенка, то він голосував за закон про НАБУ та САП, публічно підтримував ідею скоротити незалежність антикорупційних органів, а раніше вже намагався вплинути на перебіг судової реформи. Останнє стосується 2021 року, коли в Раді заблокували підписання закону про Вищу раду правосуддя за допомогою правок. Він також був ініціатором правки до закону про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка створила правову колізію.

Завдяки механізму з внесенням правок парламент ухвалив і закон про НАБУ та САП, але так роблять не вперше за час роботи чинного скликання. До прикладу, тут і тут, а до частини епізодів дотичні одні й ті самі нардепи та люди зі званнями “заслужених юристів”.