Зеленський підписав закон про держнагляд за рішеннями місцевих рад після війни

Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений парламентом законопроєкт № 14048, який запроваджує державний нагляд за законністю актів органів місцевого самоврядування.

Про це йдеться в картці документа на сайті Верховної Ради. 

Ілюстраційне зображення

Авторами проєкту є нардепи Віталій Безгін, Олександр Корнієнко, Аліна Загоруйко, Олександр Аліксійчук та Олександр Літвінов.

У пояснювальній записці парламентарі згадують про висновок Ради Європи, що Україна лишилася єдиною європейською країною без визначеного законом механізму контролю за законністю рішень місцевого самоврядування. У низки країн союзу є органи, що мають право як зупиняти й скасовувати рішення, застосовуючи санкції, так і рекомендувати, як усунути проблеми. 

До прикладу, в Італії та Франції таким зайняті префекти, у Німеччині – районні управління, у Польщі – воєводи та рахункові палати. 

Щодо України, то відтоді, як відновили місцеве самоврядування в 1990 році та ухвалили 1996-го Конституцію, у законодавстві є норма для скасування суперечливих рішень місцевих рад. Втім, дотепер не визначали, хто має наглядати. Детальніше про проблему – в роз’ясненні директора з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука за посиланням. 

Схвалений парламентом законопроєкт передбачає, що:

• перевіркою законності актів обласних рад займатиметься центральний орган виконавчої влади, який визначить уряд;
• акти районних рад перевірятиме обласна державна адміністрація;
• рішення сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їхнього створення) рад, їхніх виконавчих органів перевірятиме районна державна адміністрація.

Окрім цього, передбачили:

• щоб вимога про усунення порушень була обов’язкова до розгляду, а на реагування посадовці мали б 20 днів; 
• створення системи кадрового резерву на посади голів районних державних адміністрацій;
• можливість звернення до суду, якщо на вимогу усунути порушення не реагують так, як вимагає закон.

Ілюстраційне зображення

Ухвалення законопроєкту було одним із кроків євроінтеграційних зобов’язань за програмою Ukraine Facility, а отже й виділення 560 мільйонів євро, або майже 30 мільярдів гривень, до бюджету. За планом голосування мало відбутися ще в першому кварталі 2025 року.

Щодо ухваленої ініціативи критично висловились у Головному юридичному управлінні Верховної Ради, зокрема нарікали, що нечітко прописані норми створюють правову невизначеність. 

До прикладу, аналітикам незрозуміло, про які саме “делеговані державою повноваження місцевих рад” ідеться в законопроєкті, “адже органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто всі повноваження делеговані їм державою”.

Також радили створити форму оформлення вимоги про усунення порушень та зазначити, яким актом її затверджують. Висловилися правники й щодо терміну у 20 днів, який отримали посадовці для реакції на вимогу наглядачів. На їхню думку, цей проміжок “фактично унеможливлює реалізацію передбачених проєктом Закону процедур… та ставить під сумнів ефективність запропонованого механізму державного нагляду”.

Водночас ухвалення законопроєкту підтримали в Асоціації міст України, представники якої працювали разом з парламентарями над ініціативою. 

Документ набуде чинності лише через рік після завершення воєнного стану.

Нагадаємо, що нещодавно Верховна Рада зробила крок до узгодження цивільного законодавства з правом ЄС.

ZMINA пояснювала, що ухвалили нардепи та які перестороги мають експерти.