Дві третини закладів культури мають пологий вхід або пандуси, а 85% – широкі двері: дослідження
Міністерство культури та стратегічних комунікацій представило дослідження доступності культурних подій та закладів культури. Якщо пандуси є в 62% закладів, то просторий туалет з поручнями – лише у 18%.
Про такі цифри повідомила директорка Українського культурного фонду Юлія Урсулова під час презентації дослідження в Укрінформі.
Скриншот трансляції пресконференціїМіністерство культури і стратегічних комунікацій представило результати дослідження про доступність культурних послуг, яке провело спільно з Українським центром культурних досліджень та Українським культурним фондом у межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.
Автори хотіли визначити рівень доступності культурних просторів для різних груп населення, виявити основні бар’єри та очікування людей щодо формування інклюзивного середовища.
Виявилося, що найбільшою цільовою групою закладів культури є відвідувачі старшого віку (80%). Трохи рідше серед відвідувачів – люди з тимчасовими фізичними порушеннями (39%), батьки з дитячими візочками (34%), люди з порушеннями опорно-рухових функцій (29%) та інтелектуальними чи ментальними порушеннями (19,6%).
Майже 58% закладів культури та закладів мистецької освіти впроваджують формати інформаційного супроводу під час проведення заходів, розповіла заступниця виконавчої директорки Українського культурного фонду Юлія Урсулова. Основні з них: друк збільшеним шрифтом, застосування простої мови, легкого читання, текстові таблички з описом.
“Майже кожен десятий заклад культурно-мистецької освіти застосовує субтитрування відео та аудіо українською мовою. Майже 8% забезпечені друкованими матеріалами шрифтом Брайля. Натомість практично не впроваджуються формати аудіодескрипції, тактильної моделі, перекладу жестовою мовою”, – звернула увагу вона.
Майже 85% закладів культури мають широкий дверний отвір, 62% – похилий вхід або пандус, 61% – парковку поруч із входом. Також 43% закладів мають позначки та вказівки для безпечного пересування. Проте просторий туалет з поручнями облаштовано лише у 18% закладів культури.
Найчастіше люди відвідують заклади культури двічі на рік, зазначила виконувачка обов’язків директора Українського центру культурних досліджень Олена Іщенко.
Серед перешкод для відвідування культурних подій: проживання в сільській місцевості, фінансові труднощі, низька доступність закладів культури, віддаленість, транспортні проблеми та інше.
“Ми погрупували ці бар’єри і виділили: транспортні, соціальні, архітектурні та інформаційні. Інформаційні бар’єри найбільші”, – звернула увагу Іщенко.
У межах проєкту “Культура без бар’єрів” Мінкульт створив методичні рекомендації, як закладам культури впроваджувати принципи інклюзивності з урахуванням потреб людей з інвалідністю – від планування простору до організації подій та використання простої мови комунікації.
Також спільно з компанією “ЛУН” розробили онлайн-інструмент “Мапа безбар’єрності”, який дозволить побачити рівень фізичної та інформаційної доступності культурних установ по всій Україні. Це сприятиме системному моніторингу безбар’єрності у всіх сферах культури, зазначила заступниця міністра культури Анастасія Бондар.
Забезпечити права людей з інвалідністю є одним із зобов’язань України на шляху євроінтеграції. Зокрема, у звіті Європейської комісії за 2023 рік зазначено, що Україна повинна докласти додаткових зусиль, щоб забезпечити для людей з інвалідністю можливість користуватися правами, гарантованими Конвенцією про права осіб з інвалідністю, а також дотримання законодавства про права людей з інвалідністю та стандартів безбар’єрного середовища під час відновлення та реконструювання відповідної інфраструктури.
Раніше ZMINA писала, що в Україні 10 громад почали розробляти безбар’єрні маршрути в містах. Міські простори будуть перебудовувати, щоб вони стали зручними для всіх.
Також пропонуємо почитати, як у Запоріжжі функціонує інклюзивна бібліотека.
