Розмови з Путіним на Алясці: Росія колонізує ТОТ, тому через 50 років на цих територіях не буде з ким говорити про деокупацію – правозахисниця ZMINA

Затягування питання деокупації тимчасово окупованих територій (ТОТ) призведе до повного знищення там української та кримськотатарської ідентичності. 

Про це в ефірі “Радіо Накипіло” заявила директорка з адвоації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Альона Луньова

Правозахисниця вважає неприпустимою пропозицію говорити про деокупацію ТОТ через 49 років, як це лунало під час розмов з країною-агресором. Вона нагадала, що країна-агресор всупереч міжнародного права вимагає від громадян України в окупації, зокрема, отримати російські паспорти або документ іноземця.

“Ми документуємо, як росіяни колонізують ТОТ, заселяючи їх своїми громадянами і таким чином, відтісняючи з української території українське населення або знищуючи ідентичність. Через 50 років там не буде з ким говорити про деокупацію. Просто тому, що політика Російської Федерації спрямована на винищення українства. Опис порушень Російської Федерації може стати аргументи, чому цей варіант Україні не підходить і потрібно комунікувати це питання партнерам, що ми не можемо брати паузу в роки для будь-якої деокупаційної політики, тому що там більше не буде українців”, – заявила Альона Луньова і вказала при цьому на історичні паралелі, коли, депортувавши 1944 року кримських татар з Кримського півострова Москва роками забороняла кримським татарам повертатися додому. 

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, у заяві оприлюднила десять пунктів, які мають бути згадані під час розмов із країною-агресом. Правозахисники також переконані, що ці пункти має артикулювати, зокрема, й українська влада. За словами Альони Луньової, влада не має забувати про своїх громадян в окупації. 

Вона зазначила, що в документі, який підписали вісім правозахисних організацій, наразі міститься десять вимог, зокрема: 

1. Звільнення всіх цивільних осіб, свавільно затриманих представниками збройних сил РФ чи окупаційної влади на ТОТ України, та повернення громадян України, депортованих до РФ, зокрема дітей.
2. Припинення застосування РФ практики насильницьких зникнень, незаконного затримання, кримінального та адміністративного переслідування громадян України на ТОТ України, яка застосовується як інструмент створення атмосфери страху та політичного тиску. 
3. Визначення тимчасової лінії розмежування та встановлення тимчасових КПВВ для забезпечення можливості в’їзду-виїзду з ТОТ України на територію, підконтрольну уряду України, й у зворотному напрямку (гуманітарні коридори).
4. Надання з боку РФ гуманітарного доступу для міжнародних організацій на ТОТ України з можливістю прямого безпосереднього надання гуманітарної допомоги громадянам України.
5. Надання наявної інформації та доступу на ТОТ України пошуковим групам для встановлення місця перебування осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
6. Забезпечення присутності незалежних (не афілійованих з РФ) міжнародних спостережних (моніторингових) місій на всіх ТОТ України, зокрема для моніторингу стану дотримання прав людини.
7. Розмінування території населених пунктів і цивільної інфраструктури на ТОТ України.
8. Припинення практики нав’язування громадянства РФ; забезпечення для громадян України можливості проживати на ТОТ України без вимоги отримання паспорта громадянина РФ чи будь-яких інших документів від влади РФ, якими вона надає “право проживати” на ТОТ України відповідно до незаконно поширеного на ТОТ України законодавства РФ.
9. Забезпечення безперешкодного доступу громадян України, що проживають на ТОТ України, до медичних послуг, соціальних і пенсійних виплат, освіти, реалізації права власності, свободи пересування, незалежних джерел інформації.
10. Забезпечення реалізації права громадян України, які були примусово переміщені до РФ чи в межах ТОТ України, повернутися до своїх домівок на ТОТ України чи виїхати на підконтрольну уряду України територію. 

“Не всі ці пункти будуть враховані, але ми маємо їх озвучувати. Мені здається, що відповідальність нашої сторони – їх артикулювати. Бо так виглядає, що це українська сторона нічого не просить для людей в окупації. Принаймні так виглядає з публічної комунікації. Для людей в окупації також виглядає так, що їх разом з землею “передадуть” чи обміняють”, – сказала Альона Луньова. 

“Артикулювати ці питання називається “розширювати порядок денний”. Ці питання мають бути на столі переговорів. Можливо, одне з них, можливо три, п’ять. Ми ж не живемо в світі рожевих поні і розуміємо, що Росія ніколи не погодиться не порушувати прав людини, бо вона не вміє не порушувати прав людини. Але дуже практичні речі мають лунати під час перемовин”, – пояснила правозахисниця.

Вона зауважила, що ці 10 пунктів нібито є правозахисними, але насправді вони зачіпають безпеку регіону і довготривалість та сталість політики. 

Правозахисниця шкодує, що під час розмов з країною-агресором вкрай рідко лунають тези, що стосуються людей на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

“На щастя, там є питання про повернення військовополонених, цивільних, які незаконно утримуються Російською Федерацією, повернення депортованих дітей. Але цим питанням не обмежується насправді гуманітарний вимір врегулювання війни”, – підкреслила Альона Луньова.

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, наполягає на тому, що становище людей, які залишаються в окупації, має бути предметом розмови в рамках цього перемовного процесу.

“В першу чергу ми говоримо, що є норми міжнародного гуманітарного права і, на жаль, ми розуміємо, що тимчасова окупація частини території України триватиме. Беззаперечно, єдиний спосіб ефективно захищати людей в окупації – це деокупація цих територій. Але норми міжнародного гуманітарного права визначили, що має робити окупуюча держава на тимчасово окупованій території. […] В окупації є правила. Це тимчасовий режим. Саме тому є заборона на зміну законодавства на ТОТ, видачу там паспортів окупуючи країни, мобілізація жителів ТОТ і так далі. Але ж Російська Федерація не сприймає режим як тимчасовий, тому вони знищують фактично українську ідентичність“, – пояснила Альона Луньова.

“Спираючись на ці норми, ми говоримо, що треба забезпечити наявність гуманітарних коридорів. Люди мають мати змогу щонайменше виїхати вільно з ТОТ. По-друге, має бути гуманітарний доступ до ТОТ. Ми усвідомлюємо складну гуманітарну ситуацію і міжнародні актори готові були би залучатися і надавати гуманітарну допомогу”, – наголосила вона. 

Вона також підкреслила, що ця допомога має надаватися безпосередньо самим бенефіціарам – мешканцям ТОТ офіційно.

“Не через окупаційні органи влади, які цю допомогу привласнюють, можуть нею торгувати, чи просто використовувати її як зброю. Є термін “вепонізація гуманітарної допомоги”, що означає, що допомога надається тільки лояльним [до російської окупаційної влади]”, – пояснила Альона Луньова. 

Правозахисниця також наголосила на важливості забезпечення гуманітарного коридору з окупації без фільтрації для тих громадян України, які вирішать виїхати з ТОТ.

“З іншого боку, Україна має надавати підтримку цим громадянам на підконтрольній уряду території. Йдеться про про житло та інші програми, які зараз неактивні. Всі ці питання, які ми вимагаємо в переговорному процесі від Росії, створюють для Києва, нехай із підтримкою партнерів, але також певні обов’язки як для держави. Тому тут важливо, щоб сама держава проактивно включалася у забезпечення усім необхідним для життя своїм громадянам, які виїжджають з ТОТ, які не хочуть там жити. Уряд має щось робити. “, – прокоментувала Альона Луньова. 

Коаліція надіслала цю заяву міжнародним партнерам України, зокрема, через посольства, міжнародним організаціям, президенту України та Раді національної безпеки України.

За оцінками правозахисників, на ТОТ наразі проживає від 3 до 5 мільйонів громадян України.