У Києві лишили на гауптвахті військового ТЦК, який дорогою з навчального центру міг забити на смерть чоловіка

Апеляційний суд підтвердив позицію Печерського райсуду Києва, який помістив під варту на гауптвахті військовослужбовця взводу охорони Київського міського ТЦК та СП через підозру у перевищенні службових обов’язків, яке призвело до смерті людини.

Увагу на вирок звернуло видання “Судово-юридична газета”. 

Збірний пункт призовників Київського міського та обласного військових комісаріатів. Фото: Wikimapia

Випадок трапився у травні поточного року, коли на вулиці у Києві чоловіка зупинили для перевірки даних. 

Як виявилось, він перебував у розшуку, тож його відвезли до збірного пункту міського ТЦК та СП, де того ж дня його визнали придатним до служби. Офіційно процедура має тривати для військовозобов’язаних до 10 діб, а для військовослужбовців – до 15 діб.  Але випадки як у цій конкретній ситуації не поодинокі, що підтверджено дослідженнями.

Цікаво, що про історії з ймовірними порушеннями прав людини зі столичного збірного пункту ZMINA розповідала ще до 2022 року: там три доби тримали хлопців, яких без пояснення причин затримали під час рейду у хостелі.

ВЛК у центрі комплектування визнала чоловіка придатним, попри алкогольну залежність, травму стегна та варикозне розширення вен. Наступного дня разом з іншими мобілізованими він поїхав до навчального центру, де його відмовились приймати, тож спробу повторили, але вже на Львівщині. Втім, чоловіка знову відмовились приймати, тож з групою тих, хто мав схожу ситуацію, він вертався до Києва у супроводі представників ТЦК та СП. 

О 22:30 9 травня вони виїхали автобусом, а десь за 40 хвилин зупинились поблизу магазину, щоб чоловіки купили продуктів у дорогу. Постраждалий з алкогольною залежністю отримав дозвіл на те, щоб купити слабоалкогольний напій, йдеться у матеріалах справи. Чоловік випив напій в автобусі, внаслідок чого поводився голосно, ходив по салону та заважав іншим. 

На зауваження він нібито не реагував, тож підозрюваний у присутності старших за званням почав його гамселити. 

“…наносити тілесні ушкодження потерпіломуі кулаками в обличчя та тулуб (не менше трьох ударів), після падіння на підлогу потерпілого застосував до останнього щонайменше 3–4 удари електрошокером, схопивши останнього за голову обома руками щонайменше декілька разів вдарив головою об підлогу, завдавав ударів обома ногами по голові та по тулубу, під час того, як потерпілий спробував піднятись на ноги, завдав ударів останньому кулаками та ногами по тулубу та голові, підошвою стопи натискав останньому на грудну клітину та таким же чином завдавав ударів, ставав ногами на грудну клітину останнього”, – перелічують деталі побиття у матеріалах справи. 

Підозрюваний на суді підтвердив завдання ударів по ногах “лише для того, щоб останній (потерпілий. – Ред.) не міг встати та продовжувати свої протиправні дії”.

Потерпілий, як встановили слідчі, просив не бити його, але підозрюваний “на прохання… не реагував”. На насильство, яке тривало майже увесь час до прибуття у Київ, не зреагували й старші за званням військові, як йдеться у матеріалах. 

У підсумку чоловіка витягли за ноги з автобуса та кинули на плац, де лікарі констатували смерть. Судово-медична експертиза показала, що чоловік загинув через “поєднану травму голови та грудей, перелом ребер, ушкодження внутрішніх органів, напад з використанням тупого предмета”. 

Ілюстраційне зображення. Фото: yug.today

Підозру військовому оголосили 11 травня за перевищення військовою службовою особою влади із застосуванням насильства, яке спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Тоді ж його помістили під варту на гауптвахту.

Слідчі вважають, що військовий мав “злочинний умисел, спрямований на перевищення своїх повноважень”, а діяв у порушення статутів ЗСУ про внутрішню службу та дисципліну">і . 

Підозрюваний не погодився із запобіжним заходом, тож просив відпустити його під домашній арешт або на поруки щонайменше трьом людям, які на це зголосились. Він розповів, що має на утриманні хвору 79-річну матір та 6-річну дитину, а, окрім цього, нібито хворіє на остеохондроз хребта, тож постійно скаржиться на біль. 

Колегія суддів, вивчивши надані для апеляції матеріали, назвала поміщення на гауптвахту оправданим заходом, бо підозрюваний може впливати на свідків або втекти. 

“…суворість можливого покарання… сама по собі може спонукати до переховування від органу досудового розслідування і суду. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні”, – постановили судді. 

Якщо військового визнають винним, то він може отримати від 8 до 12 років позбавлення волі. 

У ДБР, коментуючи справу після розголосу у медіа, розповіли про підозру не лише одному військовому. Так, начальника Подільського ТЦК підозрюють в умисному неприпиненні кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.

Якщо суд визнає його винним, то він може отримати до 10 років позбавлення волі. 

Нагадаємо, що нещодавно у Львові помер волонтер Максим Музичко, який після мобілізації провів понад два тижні в реанімації.

Рідні підозрюють, що перелом черепа та інші травми той отримав через побиття, але у ТЦК та СП це спростовують. У центрі переконують, що чоловік випав з автівки дорогою на полігон, а поліція, повідомляючи про випадок, одночасно описала це як “випав” та “вистрибнув”. 

У підсумку справу про смерть Музичко відкрили за статтею “Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”. 

За час, поки триває повномасштабне російське вторгнення, у медіа з’явилося чимало новин про порушення прав громадян у ТЦК та СП. Йдеться про силові затримання, побиття та смерті, причини яких часом суперечать заявам керівництва центрів. Численні порушення в роботі центрів знайшла спеціальна парламентська комісія, результати роботи якої представили торік.

Аналіз показує, що об’єктивне висвітлення теми мобілізації в медіа у підсумку призводить до звинувачень в підігруванні Росії та участі у російських ІПСО, тож журналісти передруковують офіційні повідомлення. Це так само створює простір для поширення чуток та брехні, кажуть дослідники.

Фотографія обкладинки: Вечірній Київ