Країни–учасниці Міжнародного кримінального суду відклали до 2029 року розгляд змін, щоб ефективно карати за злочин агресії

Асамблея країн – учасниць Міжнародного кримінального суду на спеціальній сесії, що відбулась 7–9 липня у Нью-Йорку, домовились відкласти до 2029 року розгляд змін у Кампальські поправки до Римського статуту, які мають надати суду механізм для покарання винних у злочині агресії. 

Про це йдеться у резолюції, ухваленій за підсумками сесії. 

Учасники спеціальної сесії, що відбувалась в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку у липні 2025 року. Фото: icc-cpi.int

Римський статут – це установчий договір Міжнародного кримінального суду. Хоч у документі чітко прописане визначення злочину агресії, але ефективно за це карати досі не можуть.

Як пояснювали голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик та правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA  Онисія Синюк, такий підхід сильно відрізняється від практики, наприклад, покарання воєнних злочинів, але обрали цей шлях не випадково, а у результаті компромісу. 

У іншому випадку згадка про “злочин агресії” взагалі могла не з’явитись у статуті. Детальніше про це за посиланням. 

“Злочин агресії – це перший крок, що відкриває шлях для скоєння інших серйозних злочинів, як-от воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочину геноциду”, – пояснюють Печончик та Синюк. 

Через прогалини у статуті Україна, намагаючись притягнути РФ до відповідальності за війну, мала створювати Спеціальний трибунал щодо злочину агресії.

Цей процес складний та залежить від політичної волі великої кількості держав, тож Німеччина, Коста-Рика, Сьєрра-Леоне, Словенія та Вануату запропонували варіант для покращення. Мова йде про те, щоб дозволити МКС переслідувати керівництво держави-агресора, якщо злочин відбувся на території держави – учасниці Римського статуту.

Адвокаційний менеджер Ukrainian Legal Advisory Group Арьє Мора, коментуючи результати сесії у Нью-Йорку для ZMINA, каже, що чотири роки до наступної сесії слід популяризувати запропоновані зміни серед країн-учасниць. 

“По факту маємо “середній” результат. Пропозицію розглянули, однак і не прийняли, і не відхилили. Найгіршим варіантом було б, якби ідею відхилили та не визначили жодних нових прагнень, лишаючи все так, як влаштовано зараз”, – додає він. 

Арьє Мора. Фото: Ukrainian Legal Advisory Group

Співдиректор програм Європейського центру з конституційного права і прав людини Андреас Шуллер зауважив, що мета зустрічі у Нью-Йорку полягала в досягненні консенсусу щодо вдосконалення та гармонізації юрисдикції МКС щодо злочину агресії. Хоча більшість держав були за, деякі виступили проти.

“Оскільки багато держав виступали за єдність перед процедурою голосування (альтернатива, передбачена Римським статутом) у часи кризи в суді, а понад 25 із 125 держав-учасниць не були присутні, рішення було відкладено до 2029 року. Це ставить населення під безпосередню небезпеку і є розчаруванням у часи дедалі більшого застосування сили між державами. Мандат на 2029 рік чіткий: більше держав мають бути готові голосувати за посилену юрисдикційну систему щодо злочину агресії, незважаючи на тиск з боку інших держав”, – підкреслив він.

Хоча перед початком сесії було невідомо, як голосуватиме за пропозицію Україна, але у підсумку делегація висловилась на підтримку. Мора вважає, що участь України у популяризації ідеї внесення змін є дуже важливою.  

Правники сподіваються, що зміни запобігатимуть тим, хто планує незаконно використовувати силу проти інших країн, а якщо таке відбуватиметься, то винні нестимуть покарання.  

Нагадаємо, що ZMINA разом з експертами-правниками розбиралася, як працює Міжнародний кримінальний суд в Україні, з якими проблемами він зіткнувся та чим іще, окрім розслідувань, займається. 

Україна офіційно стала повноправною учасницею Римського статуту МКС у січні 2025 року. До цього правозахисники марно вимагали цього у посадовців впродовж багатьох років, а деякі з них вводили в оману щодо процесу. 

Ратифікація була зобов’язанням, закріпленим в Угоді про Асоціацію з ЄС.