Діти, які виїжджають з тимчасово окупованого Криму, потребують невідкладної інтеграції в український освітній простір.
Про це 27 травня в Києві під час презентації дослідження “Українська мова в освіті тимчасово окупованого Криму: від забуття до дискримінації” повідомив заступник постійного представника президента в АР Крим Денис Чистіков.
-
Ілюстративне фото з відкритих джерел
Це дослідження висвітлює проблему порушення освітніх прав та систематичної асиміляції українців на тимчасово окупованій території (ТОТ) Автономної Республіки Крим. За результатами дослідження, у межах проєкту проведено інтерв’ю з освітянами, експертами та внутрішньо переміщеними особами (ВПО), які надали свідчення про розвиток української освіти в Криму до 2014 року та з початку тимчасової окупації півострова.
Автори дослідження констатували, що в окупованому Криму держава-окупант реалізує цілеспрямовану політику деукраїнізації та асиміляції українського населення, одним з інструментів якої є насильницькі зміни в освітньому процесі. Руйнування регіональної системи українськомовної освіти та модифікація освітнього контенту призвели до витіснення української політичної та культурної ідентичності, тиску на громади та окремих осіб на тлі загальної мілітаризації суспільства.
Повідомляється, що на основі зібраних матеріалів п’яти особам було повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України – державна зрада та колабораційна діяльність. Автори дослідження передали правоохоронцям інформацію щодо ще 26 осіб. Загалом задокументовано дані про 50 осіб, причетних до знищення українськомовної освіти на окупованому півострові.
Денис Чистіков зазначив, що процес інтеграції дітей, які виїхали з окупованих територій, потребує особливої уваги та координації між державними структурами.
“Представництво в цьому напрямі проводить активну роботу, намагається долучити інші державні органи. Ми маємо бути готовими якнайшвидше інтегрувати дітей, які приїздять із Криму, в український простір. Ці діти є нашим майбутнім, і важливо не допустити їхньої втрати в культурному та освітньому сенсах”, – сказав він.
Заступник представника президента також наголосив на потребі систематичної підготовки до
деокупації українських територій, зокрема в частині освіти та мовної політики.
“Це завдання не лише про повернення територій. Ми маємо чітко розуміти, що нам дістанеться після деокупації: інституції, які потрібно відновити, людей потрібно повернути в українське середовище, і передусім – освіту. Ми вже сьогодні бачимо, який великий обсяг роботи має бути пророблено в напрямку підготовки українських учителів і взагалі в справі відновлення української мови на звільнених територіях. Без мови не буде ні ідентичності, ні інтеграції”, – сказав Денис Чистіков. До впровадження елементів перехідного правосуддя до деокупації українських територій також українську владу
закликала представниця президента України в АРК Ольга Куришко.
Він також звернув увагу на знищення української мови в побуті на окупованих територіях як один із ключових напрямів злочинної політики російських окупантів.
“Один з напрямів, який ми продовжуємо досліджувати й фіксувати в межах нашої роботи, – це свідоме і систематичне знищення української мови в повсякденному житті на ТОТ. Серед них – судові переслідування за розповсюдження української музики, літератури, за виявлений українськомовний контент у телефонах, навіть серед студентів. Притягнення до відповідальності осіб, зокрема “суддів”, які ухвалюють такі вироки, є для нас важливим аспектом документування злочинів окупаційного режиму”, – повідомив він.
На завершення заступник представника президента звернув увагу на новітні вияви переслідувань на новоокупованих територіях. Особливо тривожною, за його словами, є тенденція останнього року – зростання кількості справ, пов’язаних з нібито
“дискримінацією” за використання української мови.
“У вже новоокупованих регіонах ми бачимо, що навіть результат перегляду телефонів на предмет українськомовного контенту може стати підставою для переслідування. Це вже окрема сфера дослідження, яка вимагає нашої уваги, адже йдеться про грубе порушення основоположних прав – свободи слова, свободи культурного самовираження і мовної ідентичності”, – вказав Денис Чистіков.
Напередодні Уповноважений Верховної Ради з прав людини в щорічній доповіді
констатував, що уряд досі не запровадив механізму верифікації знань та навичок громадян України, які вони здобули в окупації. Крім того, він
розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції. На його переконання, такий крок уряду погіршив захист постраждалих від війни.
Також директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA
Альона Луньова констатувала, що відсутність в українському уряді органу, відповідального за
перехідне правосуддя та реінтеграцію, унеможливлює ефективну підготовку до майбутньої деокупації та призводить до хаотичної роботи різних державних структур. Правозахисниця переконана, що Кабінету Міністрів України потрібно створити спеціальний державний орган, який би формував єдине бачення майбутнього з ТОТ та координував процеси перехідного правосуддя.
