Окупанти незаконно тримають у неволі без вироків суду цілі родини – Максим Буткевич
У Луганському СІЗО та виправній колонії №19 Луганської області, де перебував військовослужбовець та правозахисника Максим Буткевич, “превентивно” тримають в неволі без будь-яких судових вироків чимало українських колишніх військових, поліцейських, посадовців тощо.
Про це звільнений з полону Буткевич розповів в інтерв’ю “Громадському радіо”.
Максим Буткевич. Фото: Центр прав людини ZMINAВін пригадує, що окрім, колишніх військових та посадовців у СІЗО та колоніях так званого ЛНР, також “превентивно” тримають цілі родини або окремих їхніх членів.
“Я зустрічав теж у СІЗО, в тюрмі. Є трагедії людські. Є ситуації, де сидять сім’ї. Повністю, або здебільшого“, – каже правозахисник.
Відповідаючи на питання про те чому би він хотів приділити особливу увагу, якби продовжив займатись правозахистом, Буткевич відповів, що тема номер один для нього зараз – це утримування у неволі українських військовополонених і цивільних, як засуджених, так і незасуджених.
“І цивільних осіб, яких утримують або які вже засуджені за те, що вони протидіяли якось окупації, за те, що вони співпрацювали з Україною, словом, за так званими політичними або некримінальними статтями. У середовищі ув’язнених, такі статті називають “політичними”“, – говорить правозахисник.
На його думку, “політичні” в’язні йшли на величезні ризики попри небезпідставні побоювання, що з ними може відбутися.
“І багато хто побоюється, що в ситуації, коли є багато військовополонених, про декого з них можуть просто забути, і це було би неправильно“, – вважає він.
Також під час інтерв’ю Буткевич згадав про доноси сусідів у так званій “ЛНР”. Цьому ганебному явищу сприяє тамтешня атмосфера, яка склалася після захоплення ворогом частини Луганщини.
“Наприклад, маючи проблеми з сусідом, найлегший спосіб вирішення — це написати на нього донос. І проблема зникне разом з сусідом. Може потім повернутися, це не так, щоб саджають усіх підряд. А може, й ні“, – додає Буткевич.
Як колишній військовополонений він вважає, що українців, які опинилися у неволі, необхідно якомога швидше звільняти та повертати додому. Усі вони щодня піддаються фізичному та моральному тиску з боку окупантів.
“Їхня гідність постійно піддається тиску — постійно, щодня. Тиску, загрозі. Життя і здоров’я, без перебільшення багатьох, особливо, на деяких локаціях — небезпеці. Особливо, здоров’я. І про них не можна забувати, в жодному разі“, – зазначив він.
Раніше ZMINA повідомляла, що з російського полону звільнили військовослужбовця, правозахисника, співзасновника Центру прав людини ZMINA і “Громадського радіо” Максима Буткевича. Його повернули внаслідок обміну військовополоненими.
Максим Буткевич понад 20 років присвятив правозахисній діяльності. Був координатором Проєкту “Без кордонів”, а також співзасновником Центру прав людини ZMINA та “Громадського радіо”. Протягом багатьох років виступав одним з організаторів показів і подій Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Правозахисник виступав з лекціями про права людини, мову ворожнечі для журналістів, активістів та владних структур в Україні та в інших країнах. Працював в офісі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні.
Після початку повномасштабної війни у березні 2022 року Буткевич вступив до лав ЗСУ, а до російського полону потрапив у червні того ж року.
Проти Максима Буткевича була сфабрикована кримінальна справа. 10 березня 2023 року незаконний “суд” на тимчасово окупованій частині Луганської області призначив правозахиснику та військовому 13 років колонії за те, що він нібито, перебуваючи в Сєвєродонецьку, поранив двох жінок, вистріливши з гранатомета в під’їзд житлового будинку.
Апеляційний суд в Москві залишив вирок чинним, однак ухвалив зарахувати до терміну ув’язнення фактичний час тримання під вартою з 19 серпня 2022 року.
У березні 2024 року Верховний суд РФ залишив без змін 13-річний вирок полоненого правозахисника і військовослужбовця. На судовому засіданні він розповів, що змушений був обмовити себе під погрозами тортур. Російські судді відмовилися долучити до матеріалів справи докази того, що Буткевич узагалі не був на місці ймовірного скоєння злочину. Не взяли до уваги й заяву правозахисників, що він обмовив себе через обіцянки швидкого обміну та погрози тортурами.
Судову розправу над Максимом Буткевичем засудили українські правозахисні організації, Amnesty International, Human Rights Watch, Меморіал, депутати ПАРЄ та інші організації.
Російський “Меморіал” визнав Максима Буткевича політичним в’язнем.
У листопаді 2022 року Максим Буткевич був нагороджений чеською премією “Історії несправедливості”: нагороду замість сина в Празі отримав його батько Олександр. У 2023 році Максим Буткевич був вшанований Спеціальною відзнакою нагороди імені Анни Франк за людську гідність і толерантність від посольства Нідерландів у США та Національною правозахисною премією, яку вручає українська платформа “Правозахисний порядок денний”.
