Подолання викликів із доступом до української освіти для дітей в окупації: прогрес є, але бар’єри залишаються

Співпраця між владою та громадськими організаціями покращилася у сфері захисту прав дітей на тимчасово окупованих територіях, проте українській владі досі не вдалося усунути низку бар’єрів для забезпечення доступу до освіти.

До таких висновків дійшли учасники обговорення “Дитинство без кайданів: Як синхронізувати діяльність державного та громадського сектору у сфері захисту прав дітей на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), який відбувся у форматі Chatham House і , передає кореспондент видання ZMINA.

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Учасники обговорення зауважили, що станом на зараз співпраця між владою та громадськими організаціями щодо подолання наслідків війни у захисті прав дітей, зокрема в освіті, краща, ніж була раніше. У такій співпраці сторони посилюють одна одну, утім, українській владі не вдалося повноцінно забезпечити доступ дітей в окупації до української освіти та усунути низку бар’єрів для досягнення цього результату.  

Вчителька зі Сходу України також підтвердила зрушення у подоланні викликів у сфері освіти, порівняно зі станом ситуації 2014 року, коли діти на ТОТ не мали змоги навчатися в українській школі на екстернатній формі. 

“Ці діти є менеджерами України. Я впевнена, що наші території будуть деокуповані, і вони будуть менеджерами на цих територіях. Потрібно прийняти якомога більше дітей з ТОТ”, — сказала вона. 

Держслужбовиця розповіла, що саме держава окреслює рамку вирішення викликів та надалі є виконавцем ухвалених політик. Утім, для ухвалення якісних рішень необхідно проводити дослідження та враховувати їх при розробці рішень. Кримська правозахисниця висловила бажання, щоб державні органи враховували аналітику, яку напрацьовує громадянське суспільство. Інша правозахисниця також повідомила, що є факти, коли влада усуває із процесу вирішення викликів тих експертів, які озвучують критику.

“Таке усунення експерта з певного майданчика не є адекватною реакцією на ґрунтовну критику, коли вона виникає. Потрібно дослухатися один одного”, — прокоментувала вона. 

Кримська правозахисниця нагадала, що на початку російської агресії 2014 року українські університети прийняли 23 тисячі кримських студентів, усіляко допомагаючи їм. Утім, надалі розв’язання питань дітей в окупації “застрягло у бюрократії”. 

Тривале повномасштабне вторгнення Росії в Україну та розрив зв’язків з ТОТ, яке домагається Російська Федерація, створило нові виклики у сфері захисту прав дітей. 

Держслужбовиця із президентської вертикалі влади зауважила, для неї індикатор ефективності державної політики у забезпеченні освіти для дітей в окупації — кількість вступників в університеті з тимчасово окупованого Криму. 

“А це занадто низькі показники. Якщо до повномасштабного вторгення було близько 400 вступників, то цьогоріч з Криму вступило 46. Щоб виїхати з Криму і вступити в український заклад вищої освіти, кримський абітурієнт має заплатити не одну тисячу доларів”, — пояснила вона. 

Раніше ZMINA повідомляла, що під час оголошення переможців Всеукраїнського конкурсу учнівських есе “Я тебе чую”: лист однолітку в окупації” експерти наголосили на персональному супроводі дітей з окупації на шляху до українських навчальних закладів.

Вчителька зі Сходу України констатувала, що Україна програє Росії боротьбу за своїх співгромадян, не усуваючи бар’єрів. 

“Щойно Росія окупувала частину Сходу України, вона вже в травні 2014-го приймала українських абітурієнтів у будь-який російський вуз на пільгових умовах. Їм було байдуже, чи знає дитина російську, історію Росії, чи ні. Вони ставили за мету якомога більше набрати українських дітей, асимілювати їх, вкласти російську пропаганду і вчити далі. Тепер ті випускники знають російську і загубили українську ідентичність”, — сказала вона. 

Держслужбовець із президентської вертикалі зауважив, що народні депутати не сприймають позитивну дискримінацію щодо дітей на ТОТ, запитуючи, чим вони кращі від дітей на підконтрольній території України. Він вважає, що громадськості та владі потрібно об’єднатися, адже потрібно зрозуміти, що без позитивної дискримінації та усвідомлення, що ці діти є громадянами України, держава не поверне своїх громадян. 

Учасники обговорення погодилися, що усім зацікавленим сторонам потрібно змінити ставлення до дітей в окупації, визнати, що вони є жертвами війни Росії. 

Експерти окреслили, що станом на зараз такі виклики:

• загроза ліквідації Мінреінтеграції;
• виклики з отриманням паспорта;
• діти складають ДПА з української мови, літератури та історії України без підготовки дітей з боку самої держави України, що одна із правозахисниць назвала “непрямою дискримінацією” у порівнянні із тими школярами, які вивчають ці предмети в українських школах на підконтрольній території України;
• відсутність дослідження, як приймаючі сторони на підконтрольній території України працюють із дітьми на ТОТ та тими дітьми, які приїхали з окупації, відсутність ревізії, щоб усунути порушення прав дітей;
• створення експертних рад як інструмент покращення комунікації між державними органами та громадськими організаціями задля збирання даних, оцінки ситуації та напрацювання стратегічних рішень; 
• зниження кількості вступників з ТОТ в українські заклади вищої освіти;
• відсутність досліджень з боку держави психологічного впливу на дітей комплексу заходів окупантів та антропологічних досліджень життя в окупації загалом;
• замалий штат профільних департаментів Міністерство освіти та науки України та відповідно перевантаженість державних службовців.

Під час обговорення виникла рекомендація більше комунікувати не тільки між державними органами та громадськими органами, а й щоб більше комунікували один з одним державні органи з тим, щоб подолати проблеми, за вирішення яких відповідальні кілька відомств. 

Одна з правозахисниць наголосила на важливості збереження Мінреінтеграції як майданчика комунікації у вирішенні викликів у сфері реінтеграції громадян України.

Нагадаємо, раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік. 

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Верховну Раду запровадити адміністративну (позасудову) процедуру визнання актів цивільного стану, які відбулися в окупації.

Передусім ідеться про акти народження, смерті, укладання та розірвання шлюбу. Нині запроваджено спрощену судову процедуру розгляду справ про народження та смерть, що відбулися на окупованих територіях. Проте цього недостатньо для забезпечення можливості зареєструвати акти цивільного стану, що відбулися на ТОТ, особливо після початку широкомасштабної збройної агресії.

До прикладу, станом на кінець вересня 2023 року лише близько п’яти тисяч дітей із ТОТ отримали свідоцтво про народження державного зразка у судовому порядку. У парламенті зареєстрований урядовий проєкт закону № 9069, який передбачає запровадження адміністративної процедури визнання актів цивільного стану, що відбулися на ТОТ. Однак його досі не розглянув профільний парламентський комітет. Ухвалення цього законопроєкту дасть змогу тим, хто вимушено залишався в окупації, отримати документи державного зразка та забезпечить їм доступ до реалізації своїх прав.