Найнебезпечнішою тенденцією в окупованому Криму залишаються сфабриковані кримінальні переслідування громадянських журналістів – правозахисниця ZMINA
Найнебезпечнішою тенденцією для свободи слова в окупованому Криму залишаються сфабриковані кримінальні переслідування громадянських журналістів, спрямовані на подальше придушення будь-яких виявів альтернативної думки на півострові.
Про це заявила керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко під час Третього парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи в Ризі 23 жовтня, повідомляє ZMINA.
Вікторія Нестеренко, Юрій Луканов, Ольга Скрипнік, Гаяна Юксель під час пресконференції в Ризі. Фото: ZMINAОкрім позбавлення волі, такі переслідування часто пов’язані з катуванням та нелюдським поводженням у місцях несвободи, включно з каральною психіатрією. Серед нових ув’язнених з початку повномасштабного вторгнення – громадянська журналістка Ірина Данилович та троє кореспондентів об’єднання “Кримська солідарність”, які робили стріми із судових засідань, – Вілен Темер’янов, Азіз Азізов і Рустем Османов.
Водночас набирає поширення переслідування окупантами журналістів за статтями про “дискредитацію” російської армії та “зловживання” свободою інформації. За неповних два роки правозахисники зафіксували щонайменше 15 судових рішень цього типу проти журналістів та блогерів.
Одним із прикладів цієї тенденції є переслідування єдиної незалежної кримськотатарської газети Qirim, на працівників якої окупанти завели шість справ. Загальна сума штрафів за цими штрафами становить близько 10 тисяч євро.
Крім штрафів, у таких випадках у журналістів і блогерів зазвичай забирають усю робочу техніку під час обшуків. Центру прав людини ZMINA відомо найменше про 11 таких випадків.
Поточна робота журналістів з висвітлення подій у Криму в таких умовах пов’язана з великими ризиками, наголосила Вікторія Нестеренко. Поширеною є практика масових затримань людей під будівлями судів, коли силовики не роблять винятків для преси, що виконує професійні обов’язки. Далі вони отримують адміністративні арешти як учасники несанкціонованих заходів.
Із 2022 року зафіксовано не менш ніж 10 фактів затримання журналістів під час висвітлення таких подій в окупованому Криму. Деякі з них згодом отримують сфабриковані звинувачення в кримінальних злочинах терористичного характеру, як, наприклад, Темер’янов та Азізов.
Також відомо, що затриманий цього року стрімер Алі Сейтаблаєв в окупаційній поліції отримав документ про призов до лав російської армії.
Після початку повномасштабного вторгнення незалежних і громадянських журналістів перестали пускати на політично мотивовані судові процеси, а фото- та відеознімання на вулицях пов’язане з великими ризиками затримання через підозри в шпигунстві, уточнила правозахисниця. Загалом станом на сьогодні зафіксовано 18 випадків незаконного перешкоджання професійній діяльності журналістів, більшість із них припадає на 2022 рік, коли журналісти ще не змирилися з такими обмеженнями своїх прав.
В умовах дедалі більших обмежень, посилення тиску та зростання ризиків реального переслідування журналісти й блогери продовжують виїжджати з окупованої території. Відомо щонайменше про шістьох осіб, які вимушені були залишити Крим після обшуків, затримань та інших атак з боку російських силовиків. Також через тиск на колишнього засновника змушена була припинити діяльність інформаційна ініціатива “Кримська ідея”.
“Той факт, що у світі вже майже не чують про ситуацію з правами людини в Криму і ті репресії, що там відбуваються, вказує, що політика окупантів із придушення свободи слова в Криму дає свої результати. Світу слід шукати інноваційні інструменти впливу та реагування, щоб запобігти повному зачищенню незалежного інформаційного простору на півострові”, – підкреслила представниця Центру прав людини ZMINA.
На заході також виступили журналіст і письменник, автор документальної книги “Пресувальна машина: як Росія знищила свободу медіа в Криму” Юрій Луканов, голова правління Кримської правозахисної групи, співкоординаторка Експертної мережі Кримської платформи Ольга Скрипник, українська кримськотатарська журналістка, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу, науковиця Гаяна Юксель.
Луканов нагадав про феномен громадянських журналістів в окупованому Криму, які замінили професійних журналістів і діяльність яких наразі фактично припинив окупаційний режим. Він згадав про десятки медійників, які постраждали на півострові з початку окупації: зазнавали тортур, арештів, побиття, незаконного засудження з боку російської влади.
Скрипник наголосила на постійному порушенні прав людини в Криму, зокрема щодо журналістів. Так, багато з тих, хто перебуває за ґратами й має серйозні проблеми зі здоров’ям, не отримують належної медичної допомоги, і це може загрожувати їхньому життю. Зокрема, це Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Рустем Гугурик, Олександр Сізіков та інші.
Водночас правозахисниця підкреслила, що Росія почала жорсткіше використовувати покарання за “дискредитацію” російської армії. Ці дії також спрямовані на придушення будь-яких виявів свободи в окупованому Криму.
Окрім придушення свободи слова, Гаяна Юксель наголосила на ще двох небезпечних тенденціях, які спостерігаються в Криму протягом окупації: нав’язування думки, що ця територія завжди належала РФ, і масована мілітаризація півострова, зокрема дітей та підлітків.
Нагадаємо, що 23–24 жовтня 2024 року в столиці Латвії Ризі проходить Третій парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, організований парламентом Латвійської Республіки в співпраці з Експертною мережею Кримської платформи, Латвійською платформою для розвитку співпраці (LAPAS) та Латвійським інститутом міжнародних відносин.
