Окупанти засудили Халіла Куртамета, батька наймолодшого кримського політвʼязня Аппаза Куртамета, до восьми років увʼязнення
Незаконно створений Росією “Генічеський районний суд”, що на тимчасово окупованій частині Херсонщини, засудив 58-річного Халіла Куртамета до восьми років ув’язнення за нібито участь у “кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана”.
Про це повідомила Кримська правозахисна група та Кримськотатарський ресурсний центр.
За версією російського слідства, 2015 року чоловік нібито надав власні готелі в Генічеському районі для проживання членів батальйону. Окрім цього, серед паперів, знайдених у нього під час обшуку, був документ “Створення Центру надання адміністративних послуг у селищі. Новоолексіївка”.
Мешканець Новоолексіївки Халіл Куртамет є батьком іншого бранця Кремля – Аппаза Куртамета, якого окупанти затримали у листопаді 2023 року. Молодик отримав сім років позбавлення волі за те, що позичив 500 гривень своєму знайомому, який, як дізнався Аппаз після грошового переказу, служить у Збройних силах України. Його кримінальна справа ґрунтуються на свідченнях “прихованих свідків” та висновку так званих експертів, які активно співпрацюють із російськими силовиками. Розгляд справи відбувався з грубим порушенням норм міжнародного права.
Аппаз КуртаметЗа даними Кримськотатарського ресурсного центру, Халіл Куртамет був бізнесменом і володів готелем “Ай-Петрі” на Арабатській стрілці, який сили РФ відібрали після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У чоловіка не було сторінок у соцмережах і він не публікував нічого пов’язаного з російсько-українською війною.
Батальйон названо на честь Номана Челебіджихана – кримськотатарського політика і громадського діяча, першого голови уряду Кримської Народної Республіки, організатора I Курултаю кримськотатарського народу, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі.
ФСБ Росії внесла “кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджихана” до списку “терористичних організацій” 2022 року.
Раніше голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв в інтерв’ю “Суспільному” розповів, що російські силовики намагаються залякати більше проукраїнськи налаштованих громадян, які мешкають на окупованих територіях, і продемонструвати ефективну роботу спецслужб Росії, а також звітувати перед своїм командуванням, що вони активно працюють у Криму.
Кримська правозахисна група також нагадала, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, – це порушення ст. 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), оскільки за міжнародним гуманітарним правом РФ не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник звернула увагу на непропорційність покарання в цих типах кримінальних справ та пояснила, чому українські правозахисники вважають засуджених у цій категорії справ політв’язнями.
Ольга Скрипник“До російського законодавства внесли жорсткіші зміни про покарання після початку тимчасової окупації Криму. У цих справах чітко простежуються політичні підстави переслідування. Людей з цієї категорії кримінальних справ звинувачують у тому, що вони брали участь у батальйоні, який хотів порушити “територіальну цілісність Росії”, тобто виступали за те, що Крим – це Україна. Такої справи не було б, якби не було нападу Росії на Україну. Тому ці справи – прямий наслідок російської агресії в Україні”, – пояснює правозахисниця.
Напередодні Кримська правозахисна група закликала кримчан та мешканців тимчасово окупованих частин Херсонщини та Запоріжжя надсилати документи та інші докази, які підтверджують скоєння злочинів в окупованому Криму.
Айше КуртаметВона повідомила, що теперішня ситуація з правами людини ще більше погіршується, і мало важелів використовується для тиску на репресивну машину.
“Ми закликаємо міжнародну спільноту, звертаємося до таких організацій, як ООН, ОБСЄ, Рада Європи та Amnesty International, щоб вони могли сформувати механізми, які впливатимуть на Росію для звільнення всіх заарештованих громадян України”, – закликала мати політв’язня.
Сьогодні ми не можемо залишатися байдужими до долі політв’язнів. Їхня свобода — наш обов’язок перед майбутніми поколіннями. Ми не повинні про це мовчати. Я прошу кожного з вас поширювати інформацію та звертати увагу на цю проблему і не залишатися осторонь", – сказала Айше Куртамет.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму та інших частин України припинить там систематичні грубі порушення прав людини з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
