“Я тебе чую”: українські школярі в межах конкурсу звернулися до однолітків на тимчасово окупованих територіях
У Києві оголосили переможців Всеукраїнського конкурсу учнівських есе “Я тебе чую”: лист однолітку в окупації”, який організував Центр громадянської просвіти “Альменда” за підтримки Міністерства освіти та науки.
Про це повідомляє кореспондент видання ZMINA.
Переможці Всеукраїнського конкурсуОрганізатори конкурсу вирішили провести цей конкурс, оскільки, на їхнє переконання, держава недостатньо уваги акцентує на дітях, які лишилися жити у тимчасовій російській окупації.
“Під час моніторингу прав дітей з тимчасово окупованої території ми часто чуємо голоси дітей з окупації. Цей конкурс показав те, що чуємо від них ми. Це голоси тиші, бо не можна голосно говорити. Вони переповнені болем та страхом. І головне, вони плекають надію бути почутими”, – зазначила керівниця напряму національної адвокації Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова.
Правозахисниця Валентина Потапова та начальниця відділу прав громадян на ТОТ департаменту моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, при Офісі Омбудсмана Тетяна ГороденськаКонкурс проходив з 11 червня по 1 вересня 2024 року і його учасниками стала 241 дитина з різних куточків України. Дехто з учасників конкурсу сам пережив досвід перебування в окупації, дехто має друзів, які залишились в окупації, тому листи вони адресували їм.
Перше місце посіла робота “Після дощу завжди приходить веселка” учениці 9 класу Золотівського ліцею №5 Гірської міської територіальної громади, що на Луганщині, Єлизавети Грижак.
Друге місце отримала робота учениці 9 класу ліцею природничих наук Кропивницької міської ради Карини Гризлюк під назвою “Я тебе чую: лист однолітку в окупації”.
Цьогоріч у конкурсі було два третіх місця, які обійняли учениця 10 класу Лозівського ліцею №1 Лозівської міської ради Харківської області Софія Базай з есе “Номер не відповідає, але я тебе чую” та учениця 10 класу Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради Євгенія Гогіна за роботу “Чую”.
Карина Гризлюк розповіла, що вона вирішила взяти участь у конкурсі, щоб донести життєву ситуацію із її подругою, з якою вона спілкувалася щодня про всі її проблеми, підтримувала її в окупації.
Карина Гризлюк“На якомусь етапі нашого спілкування я зрозуміла, що росіяни змусили її мовчати. Вони знищили її голос. І я захотіла стати її голосом та подарувати його їй, щоб про її історію дійсно дізналася вся країна”, — сказала учениця.
Карина Гризлюк розповіла під час заходу також про свою мрію:
“Як тільки закінчиться окупація та війна, я візьму Арину і разом з її та моїми батьками ми поїдемо до неї. Я хочу побачити будинок чи те, що від нього залишилося. Я бачила фотографії. Там нічого немає. Там залишились меблі, зіпсовані росіянами ліжка. […] Зараз вона вже живе у Кіровоградській області як переселенка і не почувається щасливою, так само як почувається кожна дитина, яка змушена була переїхати в інше місце. Я хочу, щоб в Арини було щастя, на яке вона заслуговує”, – сказала учениця.
ZMINA оприлюднить деякі листи учасників конкурсу в розділі Колонки.
Правозахисниця Валентина Потапова підкреслила, що діти з 2014 року для суспільства залишалися невидимими й лише з повномасштабним вторгненням Росії в Україну їх помітили.
“Тому конкурс, який ми започаткували, це спроба знову привернути увагу, що на тимчасово окупованих територіях наразі знаходяться понад 1,6 млн українських дітей. Ми багато чуємо про дітей, які виїхали за кордон, але вони знаходяться в комфортніших умовах, бо там немає країни-агресора, і їх приймають як гостей, створюючи умови, щоб вони не забули про своє українське походження. А в окупації країна-агресор робить все, щоб знищити у них українську ідентичність”, – додала правозахисниця.
Тетяна Городенська, начальниця відділу прав громадян на ТОТ департаменту моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, при Офісі омбудсмана, повідомила, що, окрім зміни Росією ідентичності дітей в окупації, вона залякує їх та наголошує, що Україна на них не чекає.
Представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини наголосила, що держава має впроваджувати таку державну політику, яка б давала їм розуміти, що ці діти є частиною України.
Вона констатувала, що діти в окупації проходять численні випробування, щоб вступити у вищі навчальні заклади на підконтрольній частині України. При цьому вона назвала їх героями.
“Коли діти виїжджають з окупації, вони мають придумати історію, навіщо вони це роблять. 16-річні приїжджають в Україну і намагаються зрозуміти, що їм далі робити й куди йти”, – розповіла представниця Омбудсмана. Вона вказала, що виїжджати з тих території хочуть навіть ті діти, які народилися в окупації й не вивчали української мови.
Ганна Василенко, заступниця генерального директора “Укрінформу”, розповіла, що держава опікується дітьми на ТОТ, утім, ця робота є непублічною з тим, щоб не нашкодити цьому процесу.
На фото: Тетяна Городенська та Ганна ВасиленкоГоловна редакторка інформаційної агенції “Голос Криму” Людмила Щекун переконана, що у держави наразі немає концептуального та системного підходу у питанні вступу українських дітей у вищі навчальні заклади на підконтрольній території України.
“Так, якісь кроки робляться, але стратегічно нічого не зроблено для цих дітей. Держава реагує точково, а не системно. 16-річні діти їдуть на підконтрольну територію України в невідомість. Виникають питання: куди та як вони їдуть. Почасти у батьків немає коштів відправити сюди свою дитину. Якби батьки знали, що дитина доїде до кордону і там її зустрінуть представники державних органів влади, візьмуть її за руку і будуть супроводжувати, вона буде нагодована, мати дах над головою та умови під час навчання, ми б набагато більше витягли дітей з окупації“, – прокоментувала головна редакторка “Голосу Криму”.
Головна спеціалістка відділу змісту освіти, позашкільної та виховної роботи директорату шкільної освіти Міністерства освіти та науки України Олена Котусенко, розповіла про можливості для дітей в окупації й додала, що Міносвіти продовжує вдосконалювати свою роботу у цьому напрямі.
Під час церемонії оголошення результатів конкурсу учасники заходу могли ознайомитися із виставкою “Крізь завісу мовчання – діти про життя в окупації”, яка передає досвіди навчання українських дітей в школах на ТОТ за російською програмою.
Міністерство закордонних справ Чеської Республіки фінансово підтримало конкурс в межах Transition Promotion Program. Третій секретар, дипломат з питань співробітництва в галузі розвитку посольства Чеської Республіки в Україні Якуб Левандовський повідомив, що за допомогою загаданої програми посольство підтримує українські громадські організації, які сповідують цінності гуманізму, демократії, милосердя, безпечного довкілля та незалежних медіа.
“Це є ті принципи, які ми підтримуємо у Чехії, і є невіддільною частиною нашої зовнішньої політики. Окупація змінює ментальність людей та створює нові розломи, відтак нові зусилля, спрямовані на їх подолання, є благородними. Набагато важче спробувати порозумітися з людьми по той бік та зрозуміти їх. У цьому контексті я хотів би нагадати відомі слова першого президента Чеської Республіки Вацлава Гавела: “Правда є любов’ю, яка переможе брехню та ненависть”, – сказав Якуб Левандовський.
Напередодні ZMINA повідомляла, що в Україні стартує педагогічний патронаж для учнів в окупації.
Нагадаємо, Кабінет міністрів України затвердив план заходів з відновлення освіти на деокупованих територіях на 2024–2027 роки.
