У Києві вшанували пам’ять жертв нацистського геноциду ромів
2 серпня, у пʼятницю, Україна разом з міжнародною спільнотою вшанувала жертв нацистського геноциду ромів у Бабиному Яру.
Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.
Так, у ніч з 2-го на 3 серпня 1944 року, нацисти в концтаборі “Аушвіц-Біркенау” знищили кілька тисяч ромів, винних лише у своїй етнічній приналежності.
“Історія – це не лише набір дат та подій, це ще й пам’ять та висновки. Це як наукові висновки, так і висновки моральні, ціннісні. Ми повинні формувати політику виховання людей та дітей так, щоб усвідомлення інакшості не було причиною протидії, а лише причиною радісного сприйняття всього розмаїття як великої людської цінності”, – зазначив тимчасовий виконувач обовʼязків міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
За приблизними оцінками, близько 24 тисяч ромів загинули на території сучасної України під час війни. Понад 12 тисяч з них були місцевими жителями, а ще стільки ж депортованими з Румунії до Трансністрії. Навіть ці дані попередні, оскільки ґрунтуються на зафіксованих випадках.
“Ми повинні пам’ятати про цих людей і робити все для неповторення найменшої, навіть одиночної, трагедії. Тому пам’ять про геноцид ромів, про цей людиноненависний нацистський злочин, має бути почута в усьому світі. Кожне людське життя для нас важливе. Кожна людська доля зараз для нас важлива. Тому саме зараз українці, роми, євреї, поляки, греки, угорці, всі ті, хто є громадянами України, служать в лавах ЗСУ і борються за те, щоб ці трагедії не повторювалися”, – підкреслив міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов.
Геноцид розпочався з приходом нацистів до влади через поступове ізолювання ромів та позбавлення їхніх прав. Кочовий спосіб життя був заборонений, артисти й музиканти виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури, безробіття подавалося як доказ небажання ромів працювати. Їх могли депортувати до концтаборів як “асоціальний елемент”. Нюрнберзькі закони 1935 року заборонили шлюби між німцями та так званими “чужинцями”.
Того ж року ромів почали примусово переселяти у так звані “табори для циган”. Указ кримінальної поліції Третього Райху від 8 грудня 1938 року говорив про необхідність “остаточного розв’язання циганського питання”, виходячи “з самої природи цієї раси”.
“Ми будь-яку трагедію вимірюємо цифрами. А в країні, яка дбає про життя кожного і цінність цього життя, трагедію мають вимірювати історією кожної людини. Це наше завдання. Це те, чим ми будемо відрізнятися. Наша політика для дітей і онуків повинна побудувати зрілу націю, яка сто відсотків ніколи не відійде від тих демократичних цінностей, про які ми говоримо”, – підсумувала директорка Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” Роза Тапанова.
Нагадаємо, що в Музеї пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру буде експозиція, присвячена ромам, яких убили нацисти в роки Другої світової війни. За наявною інформацією, у Бабиному Яру загинули щонайменше 150 ромів, а на Березняках і Святошині – тодішніх околицях Києва – були знищені ромські поселення.
Читайте також: Минуле і теперішнє: що сталося з ромами під час Другої світової війни та що відбувається зараз