У вимогах Орбана щодо нацменшин – визнання населених пунктів Закарпаття “традиційно угорськими”

Журналісти оприлюднили 11 вимог Угорщини до України. Серед них — автоматичне визнання традиційно угорськими всіх населених пунктів Закарпаття, а також забезпечення національним меншинам гарантованого представництва у Верховній Раді України.

Про це повідомляє видання “Європейська правда”.

Фото: APA

Орбан заявив, що Угорщина підтримає початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу лише за умови, якщо Київ публічно зобов’яжеться виконати 11 вимог, спрямованих на захист прав угорської меншини в Закарпатській області.

Як зазначають автори статті, уряд Орбана намагався домогтися впровадження в Україні системи, аналогічної угорській, де національні меншини мають законодавчо закріплені квоти на представництво в парламенті. Тобто Угорщина вимагала від України реформувати виборчу систему, що потребувало б змін до Конституції України, зокрема до розділу, який можна змінити лише шляхом всеукраїнського референдуму.

Проведення таких заходів заборонено під час воєнного стану. Тому, як пише “Європейська правда”, Будапешт вже почав надсилати сигнали про готовність до компромісів у цьому питанні.

Водночас Орбан наполягає, що українська влада має скасувати вимогу до всіх українських посадовців знати державну мову і використовувати її на засіданнях рад та інших органів, куди вони були обрані. Журналісти пояснюють, що це може призвести до того, що до обласної ради або Верховної Ради зможуть обиратися особи угорського походження, які не володіють державною мовою.

Крім того, Угорщина вимагала визнати “традиційно угорськими” всі населені пункти Закарпаття, навіть ті, де угорці ніколи не проживали. Підставою для цього є перепис населення 2001 року, за яким частка угорців у Закарпатській області становила понад 10%.

Також у вимогах йдеться про визнання шкіл навіть з одним угорським класом – угорськими.

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк закликав спокійно ставитися до вимог, які з’являються на початку будь-якого переговорного процесу.

“Це занадто, безумовно. Так, будь-яка країна може висунути будь-які вимоги в рамках переговорних процесів, щоб доєднатись до Європейського Союзу. Будь-яка країна захищатиме свої національні інтереси. Угорщина бачить свої національні інтереси саме у такий, достатньо жорсткий, спосіб захисту. Чи це означає, що Україна має все це прийняти? Ні, далі ж будуть переговорні процеси, зокрема з Угорщиною”, – наголосив він.

Раніше віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, яка очолює українську делегацію на переговорах про вступ до Європейського Союзу, підтвердила готовність України виконати 11 вимог Угорщини щодо захисту прав національних меншин.

Нагадаємо, що на початку червня премʼєр-міністр Денис Шмигаль казав, що після отримання статусу кандидата на членство в ЄС Україна оновила законодавчу базу щодо національних меншин, яка тепер відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини.

Він також уточнив, що за останній рік Верховна Рада ухвалила три закони в галузі політики щодо національних меншин, а також схвалила 10 підзаконних актів для імплементації цих законів.

Крім того, була створена Рада громадських обʼєднань національних спільнот України, яка стала “голосом” 18 національних меншин, що проживають у країні.

Читайте також: Питання прав національних меншин не має стати перешкодою на шляху України до ЄС