Рада ЄС ухвалила першу у світі конвенцію щодо штучного інтелекту
Рада Європи прийняла перший в історії міжнародний юридично обов’язковий договір, спрямований на забезпечення дотримання прав людини, верховенства права та правових стандартів демократії при використанні систем штучного інтелекту (ШІ).
Про це розповіли у Раді ЄС.
Європейські посадовці не перший рік замислювались над тим, як врегулювати використання штучного інтелекту у різних сферах.
Так, у 2019 році ухвалили етичні рекомендації для створення систем штучного інтелекту, цьогоріч Європарламент підтримав історичний закон про регулювання ШІ, а на розробку рамкової Конвенції, до якої можуть доєднатись країни за межами ЄС, витратили два роки. Створенням документа займався спеціальний комітет, до якого входили громадськість, бізнес та експерти з 46 держав-членів та 11 країн, що не є учасницями Ради Європи.
Конвенція охоплює використання інструментів штучного інтелекту як у державній, так і у недержавній сферах. Вона пропонує сторонам два способи дотримання її принципів і зобов’язань: можна обрати пряме зобов’язання відповідно до відповідних положень документа або, як альтернативу, вжити інших заходів для дотримання положень угоди, при цьому повністю дотримуючись своїх міжнародних зобов’язань щодо прав людини, демократії та верховенства права.
“Такий підхід необхідний через відмінності правових систем у всьому світі”, – пояснюють європейські посадовці.
Сторони повинні будуть вжити заходів для виявлення, оцінки, запобігання та пом’якшення можливих ризиків, а також оцінити необхідність мораторію, заборони чи інших заходів щодо використання систем ШІ, якщо їхні ризики можуть бути несумісними зі стандартами прав людини.
Учасники конвенції також повинні забезпечити підзвітність і відповідальність за несприятливі наслідки, а також, щоб системи ШІ поважали рівність, включаючи гендерну, заборону дискримінації та права на конфіденційність. Крім того, учасники договору повинні зробити так, аби жертви порушень прав людини, пов’язаних з використанням систем штучного інтелекту, могли отримати правовий захист.
Що стосується ризиків для демократії, договір вимагає від сторін вжити заходів для забезпечення того, щоб системи штучного інтелекту не використовувалися для підриву демократичних інститутів і процесів, включаючи принцип поділу влади, повагу до незалежності судової влади та доступ до правосуддя.
Учасники конвенції не будуть зобов’язані застосовувати положення договору до діяльності, пов’язаної із захистом інтересів національної безпеки, але будуть зобов’язані забезпечити, щоб ця діяльність поважала міжнародне право та демократичні інститути та процеси. Конвенція не поширюватиметься ні на питання національної оборони, ні на дослідницьку та дослідно-конструкторську діяльність, за винятком випадків, коли тестування систем штучного інтелекту може потенційно втручатися в права людини, демократію чи верховенство права.
Детальніше з текстом конвенції можна ознайомити за посиланням.
Нагадаємо, що у світі широко застосовують штучний інтелект у різних сферах, зокрема в правоохоронній, судовій та навіть для запобігання харасменту. Проте правозахисники частіше кажуть про те, що без належного врегулювання нові технології можуть становити ризики для права людей на приватність, вираження поглядів, свободу релігії, а також мирні зібрання.
В Україні торік розробили дорожню карту регулювання штучного інтелекту.