Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про накопичувальну пенсію

25 квітня парламент у першому читанні провалив голосування за законопроєкт про накопичувальне пенсійне забезпечення. Депутати, які голосували проти, кажуть, що документ погано прописаний.

Про це розповіли нардепи Ярослав Железняк та Ірина Геращенко.

Фото: Depositphotos

Законопроєкт №9212 підтримали лише 214 депутатів, тоді як 235 проголосували за направлення документа на допрацювання ініціаторам.

У пояснювальній записці зазначається, що законопроєкт передбачає трансформацію системи пенсійного забезпечення українців шляхом створення додаткової опори – обов’язкової накопичувальної системи, яка дозволить здійснювати громадянам додаткові індивідуальні пенсійні накопичення на старість.

Геращенко каже, що законопроєкт має правильні назву та ідею, але з “абсолютно нефахово виписаним змістом”. За словами депутатки, документ написаний без урахування економічних, демографічних та соціальних реалій України.

Зокрема, проєкт закону прибирає добровільність накопичення в приватних фондах, але не передбачає індексацію і гарантії збереження грошей.

“Тобто людина може все життя відкладати гроші, а потім все втратити”, – застерігає Геращенко.

Железняк додав, що в Міжнародному валютному фонді є конкретна норма, що будь-які зміни по пенсійній системі мають бути погоджені зі Світовим Банком. Тому, поки через війну ситуація з демографією незрозуміла, порахувати макро для такої зміни практично неможливо.

Нагадаємо, що з початку поточного року з держбюджету виплатили вже понад 112 мільярдів гривень пенсій та соцвиплат. Із загальної кількості виплат за чотири місяці 2024 року: 

• найбільше грошей, а саме 66 мільярдів гривень, пішло на виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, а також покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду;
• понад 21 мільярд гривень пішов на соціальний захист тих, хто потрапив у складні життєві обставини;
• 3,6 мільярда гривень отримали як підтримку малозабезпечені сім’ї; 
• 15,1 мільярда гривень виплатили для надання пільг і житлових субсидій; 
• майже 6 мільярдів гривень витратили на соціальний захист дітей та сім’ї;
• найменше, а саме 600 мільйонів гривень, пішло на соцзахист людей з інвалідністю.

В умовах повномасштабної війни зростає кількість громадян, яким потрібна допомога та соціальний захист, тож через це в парламенті нині обговорюють створення “збалансованої системи” соцвиплат.  Економісти прогнозують, що вже за кілька років, наприклад, пенсіонерів буде більше ніж громадян, що працюють, а навантаження на кожного працівника за шість років зросте з 15,7 тисячі гривень до 28,7 тисячі.

Читайте також: Як пенсіонерам-переселенцям пройти процедуру ідентифікації для отримання пенсії