24 медіа з ТОП-50 осуджують жінок за одяг, прикраси, зовнішність та макіяж – ІМІ

Сексизм та дискримінаційні меседжі в українських медіа стосуються лише жінок. Так, згідно з результатами дослідження ІМІ, 24 з 50 найпопулярніших українських онлайн-медіа ставили новини, які мали ознаки мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації щодо жінок. Найчастіше редакції засуджували жінок за їхні одяг, тіло та загалом зовнішній вигляд.

Про це розповіла дослідниця Інституту масової інформації з питань гендерного балансу Яна Машкова під час дискусії “Роль жінок у медіа: вплив російської війни проти України”. 

Фото: Юлія Кузьменко / hromadske

Також у рекламних матеріалах редакції зображують жінок стереотипно, а також просувають наративи про те, що роль жінки обмежується “господинею”, “берегинею”. 

Протягом десяти років моніторингу гендерного балансу в медіа і до повномасштабного вторгнення щороку ІМІ фіксував поступовий прогрес у видимості жінок. Якщо ще десять років тому, як каже Машкова, медіа не відрізняли стереотипів і не орієнтувалися в гендерній тематиці, то зараз до 8 березня завжди зʼявляються матеріали про важливість ролі жінок в Україні.

Стереотипи відходять у минуле, але повномасштабна війна, за словами дослідниці, негативно вплинула на видимість жінок у медіа. На перший план вийшли військові, які є здебільшого чоловіками. Історії про жінок-військових, медикинь, операторок дронів, офіцерок, кулеметниць, кухарок, снайперок і ветеранок є поодинокими та радше винятком ніж правилом.

“Найсумніше трапилося після повномасштабного вторгнення: ми почали фіксувати, що рівень присутності жінок як експерток знизився на кілька відсотків та відкотився на роки й роки назад. Чоловіки-військові, посадовці та їхні коментарі витіснили жінок з публічного простору. Зрозуміло, що це пов’язане з активними бойовими діями та актуальністю теми, втім, серед військових теж є жінки, які можуть коментувати та залучати свій досвід і експертизу”, – розповіла представниця ІМІ.

За її словами, складність полягає у тому, що чоловіків частіше ставлять на керівні посади, тому жінки з релевантним чи навіть більшим досвідом можуть упиратися в так звану “скляну стелю”. Водночас це також залежить від самих редакцій та їхнього бажання залучати експертом. Є видання, які постійно працюють над високим залученням жінок у своїх матеріалах, щоб тримати планку гендерно збалансованого медіа. Це прописано в їхній редакційній політиці, тому їм вдається наблизитися до гендерного балансу.

Тож, щоб збільшити показник жінок у матеріалах, Машкова радить редакціям підрахувати кількість жінок та чоловіків у власних текстах, розробити редакційну та гендерну політики, а також уникати сексизму та гендерних стереотипів у будь-яких матеріалах.

Нагадаємо, що згідно з результатами дослідження присутності сексизму в онлайн-медіа та національному телемарафоні “Єдині новини”, в українських онлайнових медіа досі зустрічаються прояви лукізму, еротизації та дискримінації жінок. Найбільше зневажливих матеріалів містять саме таблоїди, які не дотримуються професійних стандартів.

Так, жінки фігурують у матеріалах медіа як спонтанні героїні історій (41,67%) або свідки подій (63,64%), особливо в прифронтових репортажах. Тоді як чоловіки у більшості випадків виступають спікерами-високопосадовцями та експертами з різних тем. Жінки зовсім не коментують тему “Наука і технології” (100% спікерів – чоловіки), а у темі “Спорт” та “Війна” було лише 9% і 7% спікерок.