Письменницю Вікторію Амеліну, яка загинула в Краматорську внаслідок російського обстрілу, відзначили орденом “За заслуги”
Письменницю та документаторку воєнних злочинів в організації Truth Hounds Вікторію Амеліну, яка загинула торік від російської ракетної атаки на Краматорськ, відзначили орденом “За заслуги” ІІІ ступеня (посмертно).
Відповідний Указ №16/2024 “Про відзначення державними нагородами з нагоди Дня Соборності України” розміщено на сайті Офісу президента.
Також про це повідомила журналістка Суспільного Софія Челяк на своїй сторінці у фейсбуку.
“Моя рідна Вікторія Амеліна нагороджена орденом “За заслуги” III ступеня посмертно. Відзначення Вікторії державною нагородою відбулося з нагоди 22 січня – Дня Соборності України. Я горджуся тобою, моя пташко, і твоїм чином”, – написала Софія.
Нагадаємо, росіяни завдали двох ракетних ударів по Краматорську ввечері 27 червня 2023 року. Одна з ракет влучила в ресторан “Ріа”, де було велике скупчення людей. Загинули 13 людей, 65 постраждали. Врятовано 11 осіб.
Письменницю госпіталізували з важкими пораненнями, але 1 липня, попри всі зусилля лікарів, вона померла.
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року здобула ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ “Львівська політехніка” з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
2014 року вийшов дебютний роман Вікторії “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. Книжка ввійшла до десятки найкращих прозових видань за версією премії “ЛітАкцент року” – 2014. Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.
Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка “Хтось, або Водяне Серце”. Наступна її книжка для дітей “Е-е-есторії екскаватора Еки” побачила світ у 2021 році. У 2017 році у Видавництві Старого Лева вийшов друком другий роман Вікторії “Дім для Дома”. Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: “ЛітАкцент року” – 2017, Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала “Дім для Дома” найкращою прозовою книжкою року.
Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман “Дім для Дома” було перекладено іспанською мовою.
У 2021 році Вікторія стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
Через повномасштабну війну Росії проти України Вікторія Амеліна стала не тільки письменницею. З літа 2022-го вона приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Вікторія разом з командою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на Сході, Півдні та Півночі України, зокрема в Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
Водночас Вікторія розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн-книжкою англійською мовою “War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War”, яка незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповіла про українських жінок, які документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни.